Вер 19

     Не сталося, як мріялось! Увірвавшись зголоднілими на скандали й вигідну руйнацію до політичних терен, розбратці-депутатці головними ньюсмейкерами держави так і не стали. Куди їм угнатися за головними поєдинщиками, котрі на повнім ходу пруть до прірви?! Скубати їм по дрібницях, або ж приєднатися до генеральних воюючих сторін. Помогти тій чи іншій бомбанути посильніш. І попутно висмоктати й собі сцьось солоденьке.

     Дик, найсолодшим висмоктишем була б для них, звичайно ж, парламентська республіка. З матрьошкуватим президентом та зговірливо-догідливим прем’єром. Та й рулери з Расєї, як видно, теж про подібне «счастіє» тіко й мріють. Оскільки горбата нестабільність гарантованою для України була б навіки. А отже – керування іззовні завжди можна було б організовувати за першої ж ліпшої потреби.  

     Ну які рулери із депутатів? Хіба що камікадзеподібні. Не зможе (навіть гіпотетично) хоч будь-коли оте недолуге картате збіговисько тримати державне стерно. Не випливе Укркаравелла зі штормової зони, допоки її стерно обліплене буде отим гризливим, озлобленим комком на ймення Рада. А от під дисциплінарним кнутом – випливе. Навіть під двоязиким – Янеко-Юльним. Ать-два – голосувать, братва!

     Що найсокровенніше має дарувати лідер? Душу! Вести за собою, надихати, оптимізму, віри і світлої енергії додавати. Аби жити хотілося! І рук докласти праглося.

     Хто нам дарує таке щастя? Та ніхто!!! Хіба що Юлька час від часу неприроднім, роблено-дутим популізмо-оптимізмом обдаровує. Дик, і за це спасибі їй огроменне! Хоч хтось світлими барвами оперує.

     Ким у нас гарант нині підпрацьовує? Президент у нас – Головний Скиглій і Бурчун держави. Послухаєш його, «сердобольного» – удавитися хочеться. І те не так, і це погано, і тут злостивці, й там вороги. «Кранти» вже сьогодні… За таким лідером лише до комори плестися, де з бантини мотузок звивається, заплетений у тугу петельку.

     Лебедина пісня нині у гаранта (і єдиний порятунок на збереження рейтингу) – самопроголошена монополія на піклування про Україну. Усі промосковські, а я патріот! Руками Балоги–ЄЦ ланцюги багатокілометрового «єднання» вишиковуються. Хід непоганий – та недобровільний. Не знизу – згори той ланцюг!

     Однак, попри все, для «ходу у відчаї» придумано непогано, бо іншого такого моменту – підняти гаранто-рейтинг із 5 хоча б до 8 відсотків – навряд чи виждеться.

     А іззовні – рух іде… Американці виводять війська, росіянці – заводять. Життя вирує майже.
http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=730630
«Сполучені Штати Америки на початку 2009 року виведуть з Іраку майже 8 тисяч військовослужбовців – президент США Джордж Буш»
http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=730633
«Росія розмістить 7600 військових на базах в Абхазії і Південній Осетії»
«Врівноважується», як у сполучених ємкостях: скільки із одної вийшло, в іншу увійшло…

     Хоча для еРеФців, мабуть, «сумнувато» виглядає: пройшло вже майже півтора місяці як «Війнотворець №1» (Раша, Раша!) не веде ні з ким відкритої збройної війни. Застоялися вже «русскіє арли-воіни», нетерпляче гребуть копитами радную (і чужу) землю, ждучи подальшої Путінської відмашки. Російські економічна, інформаційна війни, від канонади яких закладає вуха усім сусідам, – не той драйв, якого Масквє хоцця!

     А сепаратистські регіони Грузії (Півд.Абхазія з Осетією), керовані громадянами Росії – колишніми ФСБ-шниками, а нині спів-лідерами самопроголошених територій, чекають на підтримку. І дочікуються.
http://ukrinform-korr.livejournal.com/171020.html
«ВР Крыма призывает украинский парламент признать независимость Абхазии и Южной Осетии»
http://ukrinform-korr.livejournal.com/144976.html
«Луганські депутати попросили ВР України визнати незалежність Південної Осетії та Абхазії»

     Ніби ж не дивно: про це заявляють потенційно сепаратистські (з огляду на склад більшості кримського парламенту та луганського «регламенту» – ПР + Вітренчани) регіони. Зверніть увагу, як підігріваються останнім часом «новини» у Криму. Топ-новини вже не кримсько-татарські (та карта не пляше, як треба Росії), а парт-регіонні й натале-вітренні. От за ким сила й майбутнє (не українське, звичайно ж).
http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=733835
«Заклик Верховної Ради Криму визнати незалежність сепаратистських регіонів Грузії посилює побоювання, що Росія може спробувати розіграти “грузинський сценарій” і в Україні – “Файненшл Таймс”»

     Так, не хоцця, до болю не хоцця – ні паралічламентської республіки, ні розламентської.
Але ж: а світле де? А світлого – катма! Агов, де наш недремний Данко?
 

Вер 01

1 вересня: справді свято – Перший дзвінок.
2 вересня: справді сум – тривожний дзвінок, ба навіть стрес-сирена – повертаються провідні деструктори держави. У кількості 450 бойових деструктивних одиниць.

Це вони, «рідненькі» – наші парламентарі. У цьому сенсі в держави облом: депутатські канікули здулися! Вертаються блокувальники усього і вся. 450 гумових апендиксів знов підуть на приступ усього, що перебуває поза зоною впливу їхніх рідних партій та кровних інтересів.

А як було добре, коли ці «законогуби» канікулилися та гріли черева на курортах. Благодать! Народ лиш зрідка смакував смажені фотки депутатських дуп, спечені ласими до публічного м’яска папарацці. Розніжені та безтурботні, нардепи менш збиткові та руйнівні для країни. Для нас з вами.
Але та благодать минула – настає новий етап для піарних струшувань повітря у парламентській залі, для бойкотувань, блокувань, криків-штовханини, безкінечних перерв та нарад, для вишкірено збоченицьких інтриг та зрад.

І жодного конструктиву! Природне запитання: кому потрібні оці 450 палок у колесах країни? Навіщо державному організмові отой тлустий апендикс на ймення «парламент», який Гарант називає «унікальним органом»? Нині, в умовах тріскучої деградації політики, той орган скорше «уніКальний».
Політикоподіл парламенту, позбавленого мажоритарного (хоча б формально) забарвлення, та ще й відкритого спискування, нівелював і сам сенс власне народного представництва. Ніхто з депів ні перед ким, окрім своїх партійних босів, не відповідальний і нічо виборцеві не винен. Суцільні внутріспрямовані рулі.

Щодо «виробничих» обов’язків – законотворення – те ж саме: нардепи вправляються один перед одним переважно у продукуванні кланових дозвільних грамот.
Обіцянкове ж словоблуддя – усього лиш атрибут, уніформа, ховаючись за яку депи нищать депів-конкурентів. По великому рахунку, вони й Україну готові спалити дотла, аби лиш з нею разом згоріли й опоненти-конкуренти.

  Уф, згоден, замість розмірковувань, поперли емоції… А проти несхибних законів парламентських джунглів все одно – не попреш!
    Яким бачиться вихід? Наприклад: створити дві парламентських палати.
У почесній «верхній» палаті залишити нинішніх трандоболів, назвавши її, скажімо, «Велика політика». Вважати цю палату символом, добровільним тягарем, даниною, жертвою-ясиром – від народу політикам. Нехай отая палата (без номера) буде своєрідним дискусійним клубом. І нехай там нинішні «обранці» пікетують, блокують, виступають, потрошать одне одного (словом, що хочуть, те й роблять). Ще й трансляцію їм вести, з ведучим-Шустером. По «шоу-марафон-каналу».
    А от на «нижню» палату – покласти власне виробничі сподівання. І назвати її, приміром, «Законотворці-роботяги». З цієї палати не вести трасляцій, не робити з неї мекку для преси, взагалі заборонити в ній будь-які шуми. Як у операційній, де триває філігранна робота, у копітких трудах старанно і нудно нидіють фахівці-науковці, економісти, аналітики… Або як у Конституційному суді, з якого – жодної фотки, жодного інтерв’ю.
От там має бути суто робота. Бо всі члени нижньої палати – чорнороби. Ні тобі шалених пільг, квартир та бабла, ні машин (хай на метро на роботу їздять). Матимуть тільки пристойну зарплатню, а на старість – звання «Справжніх Героїв України» і персональні пенсії. Але – відбір у нижню палату проводити на основі обов’язкового медичного обстеження (у психологів, психіатрів і «психопатологоанатомів») та наукового тестування, а також за рівнем IQ. Вхід – тільки для яйцеголових. Яйцепоголовно.

P.S.
Допоки ж виклапуються чи переглядаються ці рядки, довкола земля двигтить і корчиться від масованого бомбардування України. Ні на хвилину не стихає канонада важкої артилерії, котра прицільно б’є з російського боку. У розпалі – інформаційне бомбардування та інформканонада (на щастя, тільки «інформ»).
Лиш один мимобіжний погляд на позиції рашівської артилерійської батареї на ймення «РИА-Новости Украина» – http://rian.com.ua/
На 1 вересня у розділі «Главные новости» новин усього 5. Але які?!
Перелік «снарядів»:

««1). РФ может ужесточить тарифную политику в отношении товаров из Украины
Первый вице-премьер Игорь Шувалов дал поручение Минэкономразвития, Минсельхозу, Минпромторгу и Минфину обеспечить защиту российского рынка в связи с вступлением Украины во Всемирную торговую организацию.
2). Кокойты снова обвиняет США и Украину в геноциде в ЮО
“США и преступный режим Буша так же, как и президент Украины, несут такую же ответственность (как и Грузия) за геноцид югоосетинского народа”, – сказал Кокойты на встрече с российскими и иностранными журналистами.
3). Моряки c американского “Далласа” боятся сходить на берег Севастополя
“Даллас” получил право стоянки на морском вокзале, где швартуются пассажирские теплоходы. Территория морского вокзала огорожена забором, а перед единственным выходом выставлен усиленный пост милиции в количестве десяти человек.
4). Украинцы считают, что им не стоит вмешиваться в конфликт Грузии и РФ
Президент Ющенко поддержал в конфликте Тбилиси и осудил признание РФ независимости Абхазии и Южной Осетии. Премьер Тимошенко воздержалась от жестких оценок и высказалась за сохранение территориальной целостности Грузии. Около половины украинцев считают, что страна не должна поддерживать какую-либо из сторон грузино-российского конфликта.
5). “Регионы” предлагают Раде оценить действия власти по ситуации в Грузии
Партия регионов осуждает украинскую власть за одностороннюю поддержку Тбилиси в грузино-югоосетинском конфликте и инициирует рассмотрение в парламенте этого вопроса, заявил в понедельник лидер партии Виктор Янукович.
»»

Пригніть голови, аби не зачепило! Стріляють шрапнеллю.

Тра 30

Здається, політичні товстопузи доклигують до конструктиву. В одному з напрямків. Хоч і ситуативно, але поєдинковий, дуельний кодекс честі починає вимальовуватися.

Суботній, 31-травневий поєдинок Гелетея з Шуфричем тягне на хіт сезону. Нарешті хоч два політики додумалися побути не лише політичними повіями, а ще й оригінальними шоуменами. Хоча й із клоунським ухилом, але ж – мужжиками.

Взагалі, суто фізичні публічні дуелі не менш публічних політиків – джерело неміряних заробітків у царині видовищної індустрії. Якби подібні мордобої між відомими політ-фейсами були налагоджені на найбільших стадіонах чи хоча б у столичному Палаці спорту, на одних білетах можна було б заробляти стільки, що вистачило б на виплату по всіх совіцьких ощадбанківських книжках.

Раніше я вже був «плакався» на цю тему:
«Луценко–Черновецький. Два герої одного ляпаса. До бар’єру, панове, до бар’єру!»
Тоді назрівало змагання з бігу, та забракло ґоґорливому Луценкові здорового авантюризму. Нині, здається, не забракло. Коса Шуфричевої півникової запальності найшла на Гелетеїв камінь силового, охоронницького ґонору.
І це все вибухне на рингу! Як не радіти конструктиву?! 
 

http://www.pravda.com.ua/news/2008/5/30/76762.htm
«Гелетей: Шуфрич буде “бігати по килиму”, за “тріскотню” треба відповідати»
http://www.pravda.com.ua/news/2008/5/30/76783.htm
«Шуфрич і Гелетей ніяк не визначаться, як краще набити одне одному пику»

Тра 06

     Уночі рудого вождя відвідали відбілювачі історії. Буквальні. Нью-вапнярі, фарбомети-герої. Уклонившись поводиреві люмпен-овець, пошанували нетлінні ленінські пантофлі захисним змашенням – білосніжним та антитуфлекарієсним.
     Взутий у білі капцята Ілліч владі донецькій не впаривсь. Негайно було згромовержено комунальникам строгий наказ – скрыть неподобие от глаз илличелюбных донетчан! От шедевр ленініани і зафарбували – в радикально чорний колір. Дещо перестарались, покривши ваксою ще й холоші іллічевих сподніх. Але ж і відбілянти штанцята вождеві заляпали. Що ж тепер очорністам залишається робити?
     Оновлений матово-глянцевий Ілліч, видать, щасливий. Мало того, що туфлю відполірували до блиску, поюзавши між ніг від душі, так ще й життєвої правди додали, одонеччили рудого. Тепер це пам’ятник ходителю в шахтарський нарід, шахтному агітаторові та горланові, не щадящому шузОв на вугільнім пилищі.
     Для натуральності (та композиційної врівноваги) слід, щоправда, було б ще й кепку чорним поліром покрити. Та це вже так – эстетские излишества. І так зійде. Не зі страусової ж шкіри пантофлі йому вдягати!

http://ostro.org/shownews_ks.php?id=48396&lang=ru
http://unian.net/ukr/news/news-249589.html

  

Кві 17

Як завжди – найвиразніше видно гротеск.
У даному разі – це 14-а щорічна  конференція церкви «Посольство Боже» (Посольство  Благословенного Царства Божого для Всіх Народів). І це, звичайно ж, «тонкий дипломатизм» безкорисливого Льоні:

«В жизни очень важно действовать, потому что меньше всего меня поддерживали мои братья и сестры. Они получали в Боге слово, что я уже… чуть ли не знаю кто… – и не шли на выборы. Бог ждет от вас, чтоб вы шли на выборы!»

http://kommersant.ua/doc.html?path=komua20086111582768.htm
«Агитация на всевышнем уровне»

Пізнаєте універсальну формулу? «Бог чекає від вас того, що кажу я!» Але – Бог із ними, можна обійтися і без вгрузання у богослів’я…
  У даному разі можна вважати, наприклад, що віра – один із стимулів громадської активності.

Цікавим мені видався побіжний акцент із тої конференції: сакраментальний Льонін вислів –
«Сместят меня – мэром станет пастырь!»
Чому, чому у цій пророчій фразі всім бачиться лише Великий Сандей?! Не про нього ж зовсім мова.
Це ж Черновецькове осяяння, харизмові передбачення! Адже ж «пастором» обзивають одного із претендентів на столичний престол. Це ж прізвисько баптиста-п’ятдесятника Олександра Турчинова. Ото справжній пастир київських овець був би!

Від церквовмісних проектів не втечеш, ними не нехтують, їх поціновують належно. Насамперед, тьфу-тьфу, Росія. Пам’ятаєте, як Ющенка після путінського газового пресування полірував Алексій ІІ? Під приводом вироблення правильної позиції у святкуванні 1020-ліття хрещення Київської Русі. Акценти тщатєльнєй треба підбирати. Як це роблять політики з хрестом і кадилом…  

Категоричне московитське «нє-а» щодо перегляду мазепинського питання було вигідно дипломатично зам’яти: «вопрос может быть рассмотрен» (у віддаленому майбутті). Разом з тим – треба ж паралелізуватися й у святкуванні річниці Полтавської битви. «Прямі контакти» навіть налагодили росіївці із Полтавською облдержадміністрацією. Дик, паралельність при діаметральній протилежності може бути хіба що у геометрії…

Свого часу анафема Івану Мазепі також була суто політичним проектом, одягненим у ризи. Можна подумати, інша лінія гнеться нинішніми християнами імперії, які знов усі свої лінії зводять на кремлівській зірці. Ліплячи імперську політику на всевишньому рівні. Онде які нитки і куди тягнуться через Україну? ВІдомо, хресна  хода «Під зіркою Богородиці». Її другий, український «промінь» іде з-під Севастополя через Одесу і Київ. А всі вісім «лучікав» хоч і символізують Віфлеємську зірку, та зустрінуться – у Москві, 10 червня. Для чого? А щоб відзначити возз‘єднання Русскої православної церкви.

http://news.1plus1.ua/ukrayina/ukrayinska-chastina-hresnoyi-hodi-zpid-zirkoyu-bogoroditsi-startuye-2-kvitnya.html

Як тут єднатися у вірі, коли скіко меркантильно-політичних стратегій розігруються на погрупованих солдатиках-вірянах? Каруселі-церквотрони аж шурхотять. Може в протестанти-самітники податися?

 

Бер 19

Все-таки, як розчулюють наївні дитячі пустощі низових депутатченків! Особливо, коли останні сором’язливо визнають свої дрібні корупційненькі витівки. Ну чому, чому не можна їм, обділеним парламентськими стільцями, хоча б на рівні якоїсь Київрадки поскакати справжніми ковбоями?

Андрійко Андрюшкін поскакав. Спочатку із БЮТика – до мерчика-черновеччика. Кльово. Вигідно і без порушень дисципліни пісочниці. Однак сувора вихователька – Юлія БЮТівна – вирішила покарати пустунів. Якимось страшним імперативним мандатом. Злякалися хлопчаки. Андрійко ж зметикував і намалював малюночок – ухвалу Радивилівського райсуду Рівненщини, якою категорично заборонялося реєструвати наступних за списком депутатів БЮТ у Київраді. За такий кльовий «малюночок» довелося, щоправда, віддати пару цукерочок. Зате як пораділи друзі-однопісочники! Оголосили судову заборону у Київраді, показали язички Юлі БЮТівні, скакали гопки досхочу. Милуватися б і радіти.

Але ж ні. Давай розколупувати, розслідувати, вичисляти корупційненькі схемки, рахувати хабарчики. Жах. Панов-е-е-е, це ж дитячі пустощі! Навіщо ж за них карати от-так-от, па-взросламу – фальсифікації, кримінальна справа, 7 РОКІВ В’ЯЗНИЦІ?!

http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/19/73372.htm
«ДЕПУТАТУ-ПЕРЕБІЖЧИКУ БЮТ ЗАГРОЖУЄ 7 РОКІВ ТЮРМИ»

От Андрійко Портнов правильно поліпив пасочки у пісочниці БЮТ. Хоч і поязвив, що його тезко здав хлопчика-жвавчика Олесика Довгого із «потрохами». Мудрий і далекоглядний БЮТ має намір просити суд про поблажливе ставлення до депутата. «Ми вважаємо, що такі обставини (зізнання) можуть пом’якшити його провину» – змилосердив Портнов.

Браво, виховання – майже за Макаренком! Не лякайтеся, милі депутаськи, громадськість на вас не се-е-е-ердицця.
 

Лют 13

Владники кермонули по-чоловічому. Лист трьох – приднатися до плану дій щодо членства в НАТО – вчинок. Слюні ж регіоналів з цього приводу – навряд чи.
Та й Москву слюні – коли на кону їх євразійські амбіції – не влаштовували. Телефони побагровіли від ричання в бік васалів-регіоналів. Раша-шефам мало, що парламент цілої держави одним путінським дзвінком можна зробити цілковито бездіяльним. ПееРи зобов’язані були забезпечити ще й вуличні безпорядки – проплатити вуличне так зване обурення народу.
Серед рефлексій на цю тему прикольним (і символічним) мені видався «патріотичний» коментар до блогової сторінки «Фас!!! НАТО!» ( http://www.toloka.org.ua/ua/blog/vik_vik/196/ ):

«« Скоріше і скоріше в НАТО! Геть московських прихвостнів, негідників і ворогів українського народу! »»

Бур’яни – густіше нікуди! Такими-от лозунгами-гетями можна до решти струїти будь-яку справу. Особливо тезою про «ворогів народу». Подібні категоризми, до речі, є доволі універсальними і годяться для будь-яких «екстремістів».
Пропоную усім бажаючим універсальну кричалку, що підходить до усіх тем  :

Скоріше і скоріше в СНД! Геть американських прихвоснів, негідників і ворогів слов’янського народу!

Скоріше і скоріше у Росію! Геть європейських прихвоснів, негідників і ворогів великорусського народу!

Скоріше і скоріше у вегетаріанство! Геть м’ясожерських прихвоснів, негідників і ворогів овоче-фруктоїдного народу!

Скоріше і скоріше до кохання! Геть імпотентських прихвоснів, негідників і ворогів здорового сексу!

Скоріше і скоріше у геї! Геть бабських прихвоснів, негідників і ворогів чоловічого роду! 

Скоріше і скоріше у касу! Геть стаханівських прихвоснів, негідників і ворогів пиволюбного народу!

…………………………

Із серйозного P.S. до теми гетьових кричалок-виганялок:
З легкої руки митця-скульптора від глиби каменю відсікається все «зайве». А хто в України скульптор (вершитель долі), що вирішує – хто і що у ній зайве? Навіть не в господній це волі.
З пісочниці тих, хто не нравицця, вигнати можна. Та й зі спільного човна можна, випхнувши за борт. Україну ж не розіпхаєш: що євролюби, що русскофіли – усі законні співгромадяни. А як консенсус той «зліпити», бог його зна…
 

http://zhovanyk.livejournal.com/3424.html

Січ 26

       Більшість сторінок новинових сайтів до нудоти рясніють перипетіями бюрократичних ляпасів між двома попюлєрними чиновниками. Жоден з них нізащо не погодиться поступитися іншому і так удар за ударом – без тайм-аутів. Війна амбітних царьків на піку смакування. Мильна опера бюрократичного взаємодубашення…
       Не в образу симпатикам котрогось із героїв-поєдинщиків: ці два чоботи один їдного варті, й обоє послідовні у своєму амплуа. Схоже, рахунок у їхньому чиновничому поєдинку іде вже не на якість, а на кількість – хто явить світові більше позовів, наїздів, бюрократичних чи просто словесних образ. 
       Годі, баста! Набридли вже. Ану, панове, до бар’єру – час стрілятися!
       До відома нормо- і законо-творців: войовничий «дух підворітні» час вводити у вищий чиновничий  ПРОТОКОЛ. Вивершувати на рівень державного Кодексу благородних дуелянтів. Образив – до бар’єру! Хочу-нехочу виключене, лікарняні – не виправдання, кодекс – суворо вимагає. Геть усе – строго за протоколом честі держслужбовця, пістолі – вітчизняного виробництва (дуельний «Форт» з золотим гравіруванням «За честь і славу, за народ»). Під дуельні студії, оскільки видовище обіцяє набути шальоної популярності, надалі доцільно буде переобладнувати стадіони (футбольне їх призначення все’дно відімре – вітчизняні недотепи шкіряного м’яча постараються). А як дуельні арени, стадіони віднайдуть друге життя. Ще й як «гладіаторські» (дуелі ж і холоднозбройні можна ввести у протокольний перелік).
      Вигод – купа:
 — Проблема оновлення кадрів (політичних і чиновницьких) врешті-решт знайде своє гармонійне вирішення.
 — Громадськість перестане заздрити депутатам через їхню недоторканність. Навпаки – співчуватимуть отакій-от недоторканності.
 — Внаслідок природного відбору країна одержить врешті сильного лідера, оскільки до президента доживе лише непереможний, такий собі український Конан-Варвар.
 — Держава шляхом природного відбору обзаведеться благородним та сильним духом політикумом і чиновництвом, які ціну відповідальності за базар розумітимуть кожним мускулом на загартованих, суворих обличчях.
 — Той залишок неспортивного чиновництва, який виживе, нарешті (хоча б у такий спосіб) досягне того рівня цивілізованості, про який громадськість якраз і мріє. Годі буде й віднайти інтелігентніших, чемніших і вихованіших істот, аніж політична й чиновницька еліта держави.

       Тому – до бар’єру панове, до бар’єру! Не товпіться й не штовхайтеся, арен і лицарської зброї вистачить на всіх.

    

Січ 22

Коли прогресивні речі загинаються, скородить в роті гіркота. Й гірчить відкатом у минуле. 
Чудовецько демократичний проект забабахано було якраз 2 роки тому. Така собі громадська фабрика законотворчості: кожен спраглий, небайдужий, вважаючий себе яйцеголовим міг долучитися до створення, колективного рихтування, доведення до пуття (а потім і до рияльної Верховної Ради) повноцінного законопроекту. 
Зафуричив-зачухкотів був у Інеті український електронний парламент (зі своїми фракціями, профільними комітетами, “депутатськими” чубленнями). Довів був проект і кіко непоганецьких законопроектів до реєстрації у Верховній Раді, до розгляду у справжнецьких профільних комітетах і навіть одненького разу – до розгляду в першому читанні. 
Почухкотів перпетуум-мобіле громадської активності, та й скис. 
Нити аналітичними заупокійними з приводу – невдячна справа. Та й, зрештою, проектисько то цей продовжує формально висіти в Інеті (і навіть досі підживлюється кількома прогресивними розумаками-активістами, хвала їм і шана). 
Бовваніє цей один із пам’ятників демократії отам-от — http://www.democracy.com.ua/
 
А – як пам’ятник йому в ЖЖ, дозвольте вичепити підбірку доволі прикольних по суті “перлів” від народних законотворців:::::::::::::::::::::::::::::> 

Законотворчість – вид «мистецтва»?

Загалом, закони, як і процес їх творення – річ доволі копітка і нудна. Однак, якщо за справу беруться законотворці з цілковито нестандартним баченням світу, навіть таке «занудство» може перетворитися у вид «мистецтва» (принаймні, у котрийсь із його гумористично-каламбурних підвидів).
Уявіть собі, що водночасся ви відкриваєте нуднющий, грубезний кодекс законів України і в ньому читаєте наступне:
• • •         • • •
Закон «Честь и уважение»
Статья 1. Общество – это пирамида.
Статья 2. И если президент – избранник народа и ему отчитывается за проведенную работу, то также и на любом государственном предприятии любой начальник должен быть и являеться выборной должностью.
Статья 3. Это значительно уменьшит и, возможно, исключит возможность злоупотребления властью.
• • •         • • •
В цьому законопроекті утверджується можливість існування гомосексуальних весіль.
• • •         • • •
8. Кошти отримані від проституції направити на створення пропаганди здорового образу життя, антіреклами наркоманії , спорт, культуру та інше в розмірі та пропорціях визначених КМ по погодженню з ВР України.
• • •         • • • 
2. Відмінити перехід на літній та зимовий счас для стабілізації біоритмів людини та суспільства.
• • •         • • •
Нова конституція України:
Стаття 1. Ми громадяни України – люди народжені від людей, не клоновані , біологічного виду Homo Sapiens з можливими кібернетичними та іншими додатками та елементами, що не торкаються свідомості , незалежний та вільний народ , що має мету збереження вільного вибору дій та рішень окремого громадянина та громади та осіб чи істот яких вважаємо рівними собі що мешкають поруч з нами що визначається законом про Громадянство України та правилами співіснування з іншими істотами та механізмами.
Пояснення : ми не одні і залишимся в тупіку при роботизації або клонуванні, генних мутаціях, виявленні інших форм життя, штучного розуму то що.
…..
Стаття 4. Ми громадою живемо на визначеній території планети Земля, та по окремості за її межами на планеті та по за нею, та захищаємо один одного та свої території що є цілою, єдиною та неторканою державою в межах кордонів, набутків цивілізації та спільного чи індивідуального майна громади або громадян в любому місці , однак це не є вищим за життя та здоров’я громадян обо інших рівних їм людей та істот або інтересів громади.
Пояснення : Космічна колонізація та колонізація морських надр , польоти в космос та супутники як майно .
• • •         • • •
Законопроект состоит в том чтобы статутный фонд не меньше 80 млн. гр.    Некоторы банки ели достигают 20 млн.гр.
• • •         • • •
Закон «электронная монархия»
Статья 1. не ешь товарищей по игре, это – грех. или, иными словами и (слегка) в иной плоскости: друзей не нужно иметь, с друзьями надо дружить.
Статья 2. закон пластичности доказательного метода.
(теорема)
от переименования объекта, объект (не) меняется. слова являются объектами.  =>… (для желающих доказывать. докажите с “не” и без “не”)
Статья 3. творчество приоритетно. графомания, плагиат, эпигонство и т.п. творчеством не являются.
• • •         • • •
Забороняються партії та організації, які своєю метою ставлять розчленування України (в тому числі федералізм, нагнітання міжнаціональної ворожнечі в будь-якій формі і тому подібне).Порушення цієї норми карається позбавленням волі на довічне ув’язнення.
• • •         • • •
Закон «Наданя статусу Українській мові,як рідній та державній в Україні на 1000000 років!»
• • •         • • • 
1.3конституция украины пренимается сроком на 20лет без права из мененя
1.4внести измененя в конституцию можно только при подержке
на референдуме 99.9% граждан украины в возрасте от18до60лет
и некак иначе.
2.1челвесиская жизнь  неприкосновена и нет закона позваляющего ее
забрать.
• • •         • • •
аАналоз законов Ливии , Норвегии и других государств
• • •         • • •
1.Забовязати усіх чиновників у робочії час виконувати конституцію, розмовляти виключно на україньсьлій мові.
2.У разі невиконання конституції притягувати до кримінальної відповідальності.
• • •         • • •
створити та законстатувати прозорі умови введення іноземних івестицій у розбудову соціальних та промислових зон задля підвищення коефіцієнта довіри до Українського законодавства.
• • •         • • •
2. Створення об”єднаних науково-дослідних центрів із залученням міжнародних інвестицій по вивченню нагальних проблем людства, світового масштабу
• • •         • • •
Крім того це явище створило професійний факум.
• • •         • • • 
1.  Один раз на два роки провордити оздоровлення дiей в оздоровчих таборах.
• • •         • • •
І. МЕТА ЗАКОНУ
Зменшити кількість вживання тютюнових виробів населенням України шляхом активної пропаганди здорового способу життя, пробудження свідомості громадян та підвищення ціни на отруйні вироби. В результаті поступової відмови курців від тютюнопаління, очікується різьке зростання середнього здоров’я нації. Внаслідок відмови одного курця він себе не лише застереже від можливих захворювань, а і від власних дітей, та інших суб’єктів спілкування.
ІІ. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
Тютюнові вироби – будь-який виріб із тютюну (сигарета, цигарка, сигара і таке інше) та тютюнозамінників, що шкідливо впливає на здоров’я курця.
Упаковка – матеріал, до пошкодження цілісності якого, покупець не може вжити тютюнові вироби.
•2.        Відмова прийняття на роботу, у спілку, організацію та таке ін. з причини вживання тютюнових, наркотичних виробів або зловживання алкоголем, може оскаржуватися в суді лише у випадку, якщо були прецеденти такого прийняття саме у тій організації. Закон не поширюється на випадки, коли при цьому її працівник (член) що палить звільнений, або припинив палити.
• • •         • • • 
Проект Законана Украины “О внесении изменений в закон Украины” О защите жиживотных”
• • •         • • • 
Це доповнення створюється з метою ускладнення фальсифікацій під час сбору підписів громадян
• • •         • • •
2.В склад Верховної Ради входить кількість депутатів по національності пропорційно
кількості національного прошарку народу в Країні.
• • •         • • •
Наказание за умышленное распространение ложной информации должно соответствовать тяжести преступления.
• • •         • • • 
Закон України про надання деяким мовам в Україні статусу офіційних.
Стаття 1. Офіційні мови.
Надати статусу офіційної мови в Україні наступним: Англійській, Німецькій, Французській, Російській, Кримсько-Татарській, Польській, Чеській, Словацькій, Івриту, Ідішу, Білоруській, Молдавській, Мадьярській, Румунській, Гагаузській, Гуцульській, Грузинській, Літовській, Латишській, Естонській, Вірменській, Казахській, Азербайджанській.
Стаття 2. Функціонування офіційних мов.
Офіційні мови в Україні використовуються при ухваленні нормативних актів та актів державного реагування, як субтитрований переклад телевізійного мовлення, на вивісках, рекламних щитах, назвах установ, підприємств, організацій.
Стаття 3. Органи державної влади та місцевого самоврядування.
Всі державні службовці, що мають статус посадової особи, а також Народні Депутати України, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, Президент України, Прем*єр-міністр України, члени Кабінету міністрів України зобов*язані протягом місяця з дня вступу на посаду (а для тих, які вже вступили на посаду на момент підписання цього закону – протягом місяця з дня набрання чинності цим законом) скласти державний іспит з кожної офіційної мови окремо. У разі не складання одного з іспитів, державні службовці, що мають статус посадової особи, а також Народні Депутати України, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, Президент України, Прем*єр-міністр України, члени Кабінету міністрів України позбавляються повноважень без додаткових рішень органів влади.
Стаття 4. Чинність закону у часі.
Цей закон набуває чинності з моменту його підписання. Дія цього закону поширюється на осіб, які вступили на посади до набрання чинності цим законом.
• • •           • • •

Там оценька підбірка бложилася, ще коли проект “Електронна демократія” жив-був здоровенький – http://www.toloka.org.ua/ua/blog/vik_vik/50/    

Січ 13

     Настільки обрані призвичаїли народне тло до своїх обраннісних церемоніалів, «святих» забобонів та невідкладних потреб, що аж сироти на тілі тла виступають від елементарних жванецькізмів «А пачему ета собственна?»
     Звичайно, важко усвідомити усю глибинність таїства новорічно-різдвяних обрядів, які на обраннісному рівні мають тривати саме 1 місяць і 5 днів – не менше! Інакше ніяк не відновляться богатирські сили билинних героїв-обранців. Не зможуть силою своєю звитяжною поле законотворче потрясати! І зів’яне било цілющого парламентаризму, усохнуть глибинні корені законотворення.  
     Так вже вийшло (чи піарники накаркали), що невідворотне жванецьківське запитання «А пачему ета собственна?» озвучив саме президент. Присоромивши здепутучених фразами, які, зрештою, й личать батькові. Й не лише отому, що згори. А й отим, що знизу личили б подібні фрази. Істинним батькам обраних (себто – виборцям, громадськості).
     Тому й не стрималися кінцівки клавіше-клапальні скопієклапати гарантові слова, мужів громадських гідні.  

«…кількатижневий відпочинок лише нещодавно сформованої Верховної Ради недоцільний, а з огляду на низку невідкладних завдань перед владою, вирішення яких чекає все суспільство – аморальний».
«Коаліція та уряд взяли на себе серйозні зобов’язання, тому будь-яка пауза в їх втіленні здатна викликати несприятливі наслідки, підірвати довіру громадськості до проголошених цілей, віру в їх досяжність. Зрештою, люди не зрозуміють, чому тоді, коли вся країна працює, виняткова каста недоторканних байдикує. Новорічних і різдвяних свят цілком достатньо, щоб депутати освіжили власні сили».
«В нинішніх умовах влада не може дозволити собі ані найкоротшого тайм-ауту. Депутатами стають не для того, щоб після двох-трьох голосувань брати перерву. Відмовою від цих зимових канікул Верховна Рада засвідчить нову мотивацію і якість своєї роботи», – зевсоподібно резюмував гарант.
http://www.president.gov.ua/news/data/1_21644.html

     У присоромницьких стенаннях гарантових ішлося аж ніяк не про заклик по-корчагінськи та по-пашоангелінськи барикадитися у сесійній залі в самісінький Святвечір. Пропоновано було скромненько відмовитися від 1 тижня тропічного пузогрійства (на практиці, щоправда, набігає усі 2 тижні – бо еластична «проміжність» між сесіями розтягується фактично від 21 січня до 5 лютого).
     І що ж найчесніші, найобранніші? Закувікали, як на вертелі…
     – Раніше треба було казати, до того, як ми путівками позатарювались… – звили від невдоволення регіонели.
     – Чистий популізм! – закудахкали комунери. Ще б пак, дух свого улюбленого коника вони за кілометр чують.   
     – Піар-хід, щоб нагадати про себе! Ющ хоче дискредитувати нас, – наїжачено енкаведнулися пенсіонери ленініани.  
     – «Немає ніякої необхідності пороти гарячку», «а цей тиждень нічого не вирішує» – здудлилися й занюняли НУ-НСи.
     А дійсно ж, що може вирішити якийсь там тиждень (хоч і розтягнений до місяця)? У обширах отакенної країни це – тьху! А в баченні обранців це й взагалі нічого. Це коби зайвий тиждень та щедромільйонна армія виборців попахала, ото б ВВП було! А так, не встигнеш як слід біля трибун розігрітися у блокувальних тусовках, а вже й вихідні. Вже й від парламентства глибокозаслужено відпочивати слід.  
     З намріяного: як хоцця почастіше (та погучніше) чути оте сакраментальне «А пачему ета собственна?» у застосуванні до владного обранництва. Не має значення, чи то верховно-владного чи місцево-самоврядного. Але нехай звучать оті запитання і, як електронно-мікронне бомбардування, вибивають врешті-решт СВІТЛОвий ефект на сірому тлі влади!
     Нехай хоч і звучать популістськи, хай вже хоч і з піарним присмаком, але нехай подібні запитання-звинувачення-пропозиції жиють і будуть! І пабоше! І не тока з одного бока! «Воїни світла» від громадськості, не спіть!

P.S
Не вдалося (може через неахтишне володіння інглішем) відразу призвичаїтися до ЖЖ. Гадаю, скоро втягнуся. Поки ж інерційно-симпатійно першоблогуюся на “Толоці” – http://www.toloka.org.ua/ua/blog/vik_vik/192/ 
Гадаю й другоблогування буде втішним не тільки мені…