Бер 19

Все-таки, як розчулюють наївні дитячі пустощі низових депутатченків! Особливо, коли останні сором’язливо визнають свої дрібні корупційненькі витівки. Ну чому, чому не можна їм, обділеним парламентськими стільцями, хоча б на рівні якоїсь Київрадки поскакати справжніми ковбоями?

Андрійко Андрюшкін поскакав. Спочатку із БЮТика – до мерчика-черновеччика. Кльово. Вигідно і без порушень дисципліни пісочниці. Однак сувора вихователька – Юлія БЮТівна – вирішила покарати пустунів. Якимось страшним імперативним мандатом. Злякалися хлопчаки. Андрійко ж зметикував і намалював малюночок – ухвалу Радивилівського райсуду Рівненщини, якою категорично заборонялося реєструвати наступних за списком депутатів БЮТ у Київраді. За такий кльовий «малюночок» довелося, щоправда, віддати пару цукерочок. Зате як пораділи друзі-однопісочники! Оголосили судову заборону у Київраді, показали язички Юлі БЮТівні, скакали гопки досхочу. Милуватися б і радіти.

Але ж ні. Давай розколупувати, розслідувати, вичисляти корупційненькі схемки, рахувати хабарчики. Жах. Панов-е-е-е, це ж дитячі пустощі! Навіщо ж за них карати от-так-от, па-взросламу – фальсифікації, кримінальна справа, 7 РОКІВ В’ЯЗНИЦІ?!

http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/19/73372.htm
«ДЕПУТАТУ-ПЕРЕБІЖЧИКУ БЮТ ЗАГРОЖУЄ 7 РОКІВ ТЮРМИ»

От Андрійко Портнов правильно поліпив пасочки у пісочниці БЮТ. Хоч і поязвив, що його тезко здав хлопчика-жвавчика Олесика Довгого із «потрохами». Мудрий і далекоглядний БЮТ має намір просити суд про поблажливе ставлення до депутата. «Ми вважаємо, що такі обставини (зізнання) можуть пом’якшити його провину» – змилосердив Портнов.

Браво, виховання – майже за Макаренком! Не лякайтеся, милі депутаськи, громадськість на вас не се-е-е-ердицця.
 

Бер 15

У податкової – не глюки. Її знову спрямовують стрімким політичним домкратом. Адмінресурсні атаки голови ДПАУ Сергія Буряка такі ж керовані, як і захоплення Генпрокуратури під проводом робота-Цушка.  

Трохи раніше спецзавданням було «потрусити» нафтогазову мережу. Відчутно укусити двох гнаних посередників не вдалося, зате імідж «Нафтогазу» пом’ято. За нього тоді змушені були взятися «комплексно» (включно із «родичами»), хоч і знайшли посутні копійки – якихось 25 зморщених «лимончиків»:

http://www.pravda.com.ua/news/2008/2/25/72087.htm
«ГПУ відкрила справу через велике розкрадання “дочкою” Нафтогазу»
http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/7/72802.htm
«Податкова побачила, як дочка “Нафтогазу” приховала 25 мільйонів»

Скромно, дуже скромно. Але чого ж іще очікувати від кволих уламків корумпованого повсюдства?  
– Малавата будєт, хоцца чєгота едакого! – прогуркало із-над хмар:

http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/14/73085.htm
«Тимошенко чекає від податкової чогось екстраординарного»

Як скажете… Хоцца шоку – буде шок! Вуаля!

http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/14/73095.htm
«Податкова накинулася на компанії Ахметова, Пінчука і Коломойського»

«Державна податкова адміністрація України виявила факти ухиляння від сплати податків компаніями “Приват“, “Індустріальний союз Донбасу“, “Систем кепітал менеджмент“, “Інтепайп“, “Мотор Січ“, “Смарт-групп».

А винюхані 7,5 мільярда гривень недоплати податку на прибуток, що були заховані у ляльках «мертвих душ» (у технічних акціях збанкрутілих підприємств) – це вже не слабо? І таких-от «бамажек» нажмакали аж на 30 млрд. грн!

От де торжество соціальної справедливості порилося! Ось він – клондайк поповнень ощадбанківських виплат! І головне – модно, популярно, вчасно. Епатована громадськість сукає ніжками, вищить і замиловано плескає у долоньки. Для повноти враження – ще пару розчулених сльозин – і епохальне полотно сучасності (картина для лохів, звичайно ж) готове. Полотно вставляємо у рамку зі склеєних виборчих урн, і – на виставку досягнень.

«Статистам» даного шоу (а це ж поважні люди, знані олігархи) гонорари буде виплачено без затримки. Вони в накладі не залишаться.

Хоча… це може й надто оптимістично. У «жорсткій реальності» на них, бідолашних, очікуватиме ще й штраф – у два неоподаткованих мінімуми із кожного олігарха. Не більше, бо перераховане поважне панство – не забувайте – вершки касти недоркастих. Пінка. Самий смак.

А що ж С.Буряк? Йому доведеться ще потерпіти і трохи попрацювати. Дослужитись. І все – виключно у руслі корумп-правил. Нада, Серьожа, нада! Абществєннасть трєбуєт!
 

Бер 11

Тепер надалі Ющенку з Тимошенкою потрібен Пєчкін, чиновникам – Берія, а кавалеристам-газпромівцям – відпустка на Канари, як бонус.

Останній «бонус» був, як похвалилися російські газовики «Комерсанту-Україна», подивом для них самих – грозилися дерти з України $314,7 за тис. куб. м, а та радо, з підстрибом підписала контракти аж на $321!  

http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/11/72845.htm
«Україна погодилася купувати російський газ за $321?»

Ще б пак: слід же враховувати, що бонуси (компенсація за нервування останніх місяців) потрібні ще й двом посередникам… на витрати з переоформлення себе красивих у «нові» посередники. Теж два. Але – з більшими можливостями і впливом на український ринок та розподіл.  

Що й говорити, гарант спростакував по повній програмі. Не відмовив Путіну у домовленостях із подвійним дном, та ще й хлопчиком-телеграмником попрацював. Видать, сподобалося. Принаймні, всюдисущому диригентові Балозі. Тож і тут намалювалися два посередники: один Укрпошта, другий – ЗМІ. Гарант пише, прем’єр відповідає, преса розповідає, всі задоволені.

Замість сісти тет-а-тет, тісно перетерти з фахівцями, РНБОУ тощо, гарант вирішив ображено погратися у бюрократично-поштовий піар. З тою різницею, що він подає себе пухнастим зайцем, акцентуючись в аргументах на ціні середньоазійського газу, а Тимошенка піариться на аргументаційно вигідній для неї ціні російського газу.

Тож з «любого» спілкування колег-коаліціянтів ячить і капає бюрократичний сарказм та махровість (улюблений спосіб взаємознущання бюрократів):
«В ответ на Ваше письмо по адресу Правительства от 04 марта 2008 года с требованием о немедленном возобновлении переговоров между НАК “Нефтегаз Украины” и российской компанией “Газпром” и нормализации отношений в газовой сфере, информирую Вас, что такие переговоры не прекращались ни на день».

Ну і так далі (бридко теє й перекладати із вже перекладеного). Посередники ж, користуючись тиском і панікою, дбають про компенсації за завдані нервування та направо-й-наліво міняють співвідношення газів – піди розберися, скільки в трубі зкоктейлювалося російського газу, скільки середньоазійського. А «тугамента» складено – понурся і плати.  

Так що вибач, шановна громадськість, чиновникам зараз не до тебе. Та й потім – мабуть також. І взагалі – чим вам не подобається роль статистів, панове українці?

http://rus.4post.com.ua/economics/79128.html
«Тимошенко берет «трубу» изнутри»
http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/7/72803.htm
«Тимошенко відповіла на “поштових голубів” Ющенка із ввічливості й хоче крапку»

А ідилія – тільки в мультиках…

Бер 10

Скелелаз то лізе, але чи «якірні» гаки забиває?
Зовнішні та внутрішні вітри укупі підтверджують: подолання натівської Голгофи – під огроменним гаком запитання!  

Зашкоду ззовні спробуй не поміть – мало не щодень висне, тисне і гугурка, наче скеля над потічком. Не смій текти онно туди, бо привалю, камінням закидаю, без  тепла й світла залишу! «Ведмежу скелю» – нашу Рашу як не зрозуміти? Невиправний нахаба штовхав і розштовхуватиме все, що навколо, аби лиш зручно власній дупі було. Навколишньому ж, аби не бути вкрай заштовханим і затертим, о-п-и-р-а-т-и-с-я треба.    

Воно то зрозуміло – сталевий брус на ймення «НАТО», аби вбезпечитись від скелі, був би ліпше не придумаєш,¬ надійнішої опори годі й віднайти. Визначитись би врешті-решт «потіччанам» – ховатимемо й далі покірні голови під сірою, важкою та задушливою скелею чи далі в світ потечемо?

Суто на лякливих потіччан розраховані останні месиджі Путіна-валуна, його ядерне шантажування переспрямуванням ракет ударної дії, заяви про затягування України за шививоріт –

http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/8/72823.htm
«Росія не згодна з затягуванням України в НАТО»

Подібні примітивні маніпуляції на ностальгійно-затурканих, хронічно хворих залишковим совкізмом «потіччанах», які «успадкували» вдовбувані десятиліттями міфічні страхи, звичайно ж – безпрограшні. Ними росіяни не гребують – чого ж совківському «добру» пропадати.

Знову й знову мусолить Путін улюблену популістську фразу «не можна бути “трошки вагітним”». Дик вона «універсальна»: не може Україна бути трішки чавленою, якщо налягати на неї, то вже до хрускоту череповного… Продовжуючи путінські слова: тиск і агресивність з боку Росії або є, або їх немає. Росія вагітна не трішки (а на всю голову ).

І для плекачів ілюзій щодо Медведєва Путін шапку на «і» натягнув – сказав, як відрубав: «Медведєв – російський націоналіст». Крапка.  

Але коби лише це. А внутрі-потічкова, українська безпорадність і бюрократичний формалізм чого варті? Показовою з цього приводу можна вважати УПшну статтю –

http://www.pravda.com.ua/news/2008/2/28/72316.htm
«Рак на горі як віха на шляху України до НАТО»

Важко не погодитись – жалюгідний рівень інформування українських громадян щодо НАТО здатен звести нанівець будь-які «верхові» зусилля – а це переважно піарні заяви вищих осіб і наступні куценькі дії. За таких «зусиль» і справді треба буде чекати, допоки членом НАТО стане Росія. І тільки вже за нею й ми поплетемося.

Держпрограму 4 роки втілювали (2004–2007) – задля формування широкої громадської підтримки курсу України на набуття членства в НАТО. Нібито втілювали. У результаті чого підтримка громадськістю ідеї «натування» тільки знизилась. Бо в цей час вдячний постсовіцький грунт щедро (по грошах і піар-діях) обробляли «авторитети» – ПР вкупці з ПСПУ та іншими надувальниками антинатовських кульок і бульок…

А зара куціє нова чиновницька закарлючка – т.з. Державна цільова програма інформування громадськості щодо євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки. Свіженька імітація роботи. Мало чим ліпша за регіоналівські кульки. Можна побитися об заклад – уп’ятеро менш дієва, хоч також – палена гума.  

І все це – в умовах дебелого «конфліктного потенціалу» України. І паралельно із активною протидією натівським ініціативам, укупі з по-вітренчихівськи істеричною контрагітацією –
http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/5/72634.htm
«Янукович вичерпав резерви і пішов до народу»
Чергову майданну карусель «масові-акції-протесту» регіонали якщо запустять, то не за держбюджетні кошти (від такої лафи вони зараз відлучені), а як бізнес-проект – ефектніше й видовищніше. Витрачаючи щодень піврічний бюджет тієї держпрограми-жуйки.

Дик такими «зусиллями» ні за який «шиворот» (як синекдохував ВВП) Україну і «потіччан» до НАТи не затягнеш. Будь спок, гаспадін Путін!

А ті, котрі панове (чиновні «потіччани») – коли вже адекватно розворушитесь? Маєте ж бути скорше по-франківськи «рабами волі», аніж пластиковими «каменярами». І усвідомити врешті-решт, що заклик «Лупайте сю скалу!» не означає «шкребіть пластмасовою ложечкою»

    

Лют 24

Лозунг «Закон один для всіх!» тріщить по швах. І трісне, нічого його й ліпити. Бо закон – не один! І не для всіх! Банально і загальновідомо – це несхибні постулати корумпованого суспільства. А лозунг – штучно дута кулька.

Тому щодо ігор в ґратування хочу заспокоїти усіх фанатів-обожнювачів тих чи інших вищоешелонних політиків. Панове фанати політиків, бережіть нерви, ваші кумири будуть кумируваити безашкодно, успішно й довго! І ніхто нікого нікуди не посадить. Тому що нема такого закону для обраних. Каста недоторканних – непосаденна. І по відношенню до закону завжди буде білою і пухнастою.  

Яким винним не був би Луценко, кого б не пришиб, ну не покарають його – і квит. Хоч мільярди розтранжирив би Рудьковський, відповідальність – не для нього. Хоч десятки пішоходів розчавить Черновецький  – він все одно буде біля керма. Навіть якщо б Цушко дощенту розтрощив Генпрокуратуру із цілим полком силовиків – його все одно рядили б янголом во плоті. А Ківалов, до речі, невдовзі Героя України відхопить.

Воно то звичайно ж, якщо вже лізти на повного рожна: скажімо, який-небудь ґарячій Грач укупі з охороною покладе сп’яну півсотні ресторанних дуп, чи блатной рєґіанал влаштує деінде (внє Данєцка) бєспрєдєл, то бєспрєдєльщіка, звичайно ж, ізолюють. Але знов таки – не за ґрати, а в спецсанаторій (в гіршому випадку – в «елітну» психушку ). На якийсь час, допоки скандальні хвилі притлумляться.

Мова ж бо не про екстрим-заскоки, а про буденні, рядові  корупційні злочини, які давно вважаються звичною справою у середовищі «своїх». Забезпечив прибуток партії, лідерові клану, зрубав бабла на вибори, потрафив високому шефові (не важливо, що при цьому відрекошетило збитками на півдержави) – одержи заслужений процент, відкат, елітні умови для власного бізнесу, можливість присмоктатися до золотого краника чи інші пільгові «дрібнички».

Чи потрапив, скажімо, однопартієць або однокоаліціянин у скруту. Герой-посадовець (з власної ініціативи чи після волання «наших б’ють») підняв на вуха весь свій адмінресурс (який вже є під рукою, краще силовий чи податковий звичайно ж), наробив шороху – і врятував колегу. Усьо, врятований (і однокланники врятованого) грудьми ляжуть, під машини прокладками Obi постеляться, але не дадуть образити друга.

Прикро, але  вигороджування недоторканних – попри існування нібито опозицій – продовжує залишатися тотальним. Саджати провладних не дає влада, саджати відлучених від влади не дає опозиція. Таким чином, і влада, і так звана «опозиція» є усього лиш двома різноколірними сторонами однієї корупційної медалі. Тобто, і ті, й інші – одним корупційним миром мазані.

І саме в цьому питанні політичне середовище має омріяне спільне, всеоб’єднуючий стержень: і мандаринові, і баклажанові, і брунатні в цяточку – всі вони – Каста недоторкастих.
 

Лют 15

Протиборство і взаємопритлумлення політичних шоу-проектів триває. Роздуваються бажані, прикриваються незручні, парад конкурентних успіхів, піар-програшів… Імітація активної роботи…Важко й назвати галузь, у якій тема арешту Рудьковського не стала б топовою, хіба що в сантехнічній (та й у ній уже мабуть з’явилося фахове дослідження на кшталт «Відмінності пливу каналізацій слідчого ізолятора СБУ та Лук’янівського СІЗО на самопочуття Миколи Рудьковського»).

Шаленіючи від збудливогоо аромату смаженого піар-гриля, крутяться навколо підкопченого страждальця колишні коаліційні колеги. Клопочеться біля ніг жертвенного шоу-героя і кишенькова виборювачка прав людини. В даному разі реактивно-швидка допомога по захисту потрібних для партійної справи людей – пані омбудсменша вкотре засвідчує: її пріоритет – права елітної людини.

НУ-НСам же такий піар життєво необхідний, оскільки саме вони – найпряміші спадкоємці майданного сподівання узріти бандитів і корупціонерів за гратами. Добре, з Кучмою без кари вже змирилися; пробачили і хама-Януковича; проковтнули й безкарність відверто нахабного махінатора Ківалова. Майже звикли бо – карна справедливість восторжествовує із точністю до навпаки. Елітним бандитам і корупціонерам – чини-регалії, пам’ятники-медалії, офіціозна шана.

Так чи інакше, корупцією вищі державні мужі взаємопов’язані нерозривно. Таким чином, ґратувати нікого, бо кого не посади, його «хвости» потягнуть і тебе. Тож і залишається лише видувати трелі у свистки-манки: погрози ув’язненнями за минулі «гріхи» буденно прокручуються як внутрішні перерозподільчо-владні важелі та зовнішні галюциногени для виборців.

Але без м’ясних жертвоприношень «натурпродуктом» все одно не обійдешся – свідченням цього є й тисячолітня світова історія, і новітня також (Кучма успішно розплатився свого часу жертовним м’ясцем Лазаренка). Та й конкуренти піджимають: не відгундосиш милу серцю громадськості пісню відплати за гріхи, нею потішать народні вуха опоненти. Після останніх перевиборчих поразок регіонали точно не втримаються і при нагоді щедро відсимфонять у такт карним суспільним очікуванням.

Як жертовний клондайк примхлива доля обрала соціалістів. Зганьбилися, пороздраконювали усіх симпатиків та ще й у невдахи втрапили. Формально жертовно спраглим розв’язала руки не суспільна антипатія до соціалістів, а їхнє відлучення від депутатської недоторканності та активного політичного життя. Врятує ж СПУ хіба що навсебічне шантажування огульними викриттями, а також те, що їхні найпривабливіші уламки все ще ситуативно затребувані і для декого ще згодяться «на підметки».

Зокрема, Рудьковський. Саме зараз триває його ліплення.

Закони піар-жанру вищої політики – грати на наївній громадськості, як на старих цимбалах. Аби відмитися і потім успішно реінкарнуватися, Рудьковський змушений діяти згідно з ними. Йому зараз конче важливо ламати образ. Досі він ґоґорився півнем, гріб копитами, як баский мерин. Нестримний, вибуховий, готовий будь-якої миті відгавкатися, дати відсіч звинуваченням. Викриті факти нахабного транжирства і кобельської поведінки чудово лягли на той образ, посиливши його – хтивий мачо, ковбой і транжир. Таких не шкода – посадять, то й по заслугах.

    

Але тепер – після відповідних регіональницьких піар-кореляцій, новий образ має викликати співчуття, жаль. Хвора, знесилена людина, яку жорстка влада безжально репресує. А щодо колишніх хтивих вояжів із коханками – погляньте, людоньки добрі, хіба міг оцей немічний інвалід у колясці красти і транжирити, та він же потребує соціального захисту, благодійної допомоги на лікування, опіки держави. А натомість він зазнає лиш знущань і поневірянь з боку ненависної влади.

Рудьковський за гратами    

Отак і ліпиться оновлений герой політичного паркету. Хеппі-ендом може стати подальше розквітнення цього Попелюша на котрійсь із показово чільних посад Партії регіонів. Але лише у разі виключно успішного піарного резонансу.

Соціалісти намагаються уривати шматки із гарячого піар-пирога й собі, але їх мало хто чує. Й схоже, хочуть чути все менше. А на «страждальця» явно поклали око: в разі успішного відмивання його підберуть як Шуфрича. Регіоналам потрібні скандалісти й крикуни – їм брак кадрів дошкуляє. ПР зазнало й зазнає немало втрат (в тому числі й глашатайних): наслідки перевиборів, Кушнарьов, Богатирьова, загроза втрати команди Ахметова… Шуфрич із Мірошниченком та Тарасик із Ганнусею ситуацію на потрібній крикливій ноті не втримають.

Інший уламок та потенційний заґратосид – Цушко – для відмивання продукт малоконкурентний. Сам по собі невиразний, та ще й зносився, погас. І возитися з ним накладно, й користатися неефективно. Відтак, його якщо і захищатимуть, то переважно по інерції, бо надто вже багато його «хвостів» між регіоналами застряглі. Тож якщо вже кому й пощастить посидіти трішки (місяців шістко), то може що йому. Як-не-як, гарантовими вустами кримінальну відповідальність було Цушкові обіцяно…

А от Семенюччине соло – під пильним наглядом і опікою, її карта ще не відіграна. Глашатаї із простацько-народним іміджем, колоритним сільським прононсом, що їх сприймають за своїх у низинках і глибинках, регіоналам потрібні не менше, аніж пещені інтелігенти. Та й не тільки регіоналам згодився б такий персонаж, а й тим же НУ-НСам. Тож дуже імовірно, що найближчі події ще подарують громадськості доволі цікаві видовища за участю колоритної Семенючки.

А щодо Рудьковського, більш-менш втішне майбутнє йому забезпечене і без прослизання в обойму ПР. У розв’язці шоу, яке встигли наворочати, президент навряд чи умиротворить ситуацію медаллю, тут вже орден знадобиться. Святого Моїсея-мандрівника. Із наплічними лямками.

Але це так, версії…

Січ 22

Коли прогресивні речі загинаються, скородить в роті гіркота. Й гірчить відкатом у минуле. 
Чудовецько демократичний проект забабахано було якраз 2 роки тому. Така собі громадська фабрика законотворчості: кожен спраглий, небайдужий, вважаючий себе яйцеголовим міг долучитися до створення, колективного рихтування, доведення до пуття (а потім і до рияльної Верховної Ради) повноцінного законопроекту. 
Зафуричив-зачухкотів був у Інеті український електронний парламент (зі своїми фракціями, профільними комітетами, “депутатськими” чубленнями). Довів був проект і кіко непоганецьких законопроектів до реєстрації у Верховній Раді, до розгляду у справжнецьких профільних комітетах і навіть одненького разу – до розгляду в першому читанні. 
Почухкотів перпетуум-мобіле громадської активності, та й скис. 
Нити аналітичними заупокійними з приводу – невдячна справа. Та й, зрештою, проектисько то цей продовжує формально висіти в Інеті (і навіть досі підживлюється кількома прогресивними розумаками-активістами, хвала їм і шана). 
Бовваніє цей один із пам’ятників демократії отам-от — http://www.democracy.com.ua/
 
А – як пам’ятник йому в ЖЖ, дозвольте вичепити підбірку доволі прикольних по суті “перлів” від народних законотворців:::::::::::::::::::::::::::::> 

Законотворчість – вид «мистецтва»?

Загалом, закони, як і процес їх творення – річ доволі копітка і нудна. Однак, якщо за справу беруться законотворці з цілковито нестандартним баченням світу, навіть таке «занудство» може перетворитися у вид «мистецтва» (принаймні, у котрийсь із його гумористично-каламбурних підвидів).
Уявіть собі, що водночасся ви відкриваєте нуднющий, грубезний кодекс законів України і в ньому читаєте наступне:
• • •         • • •
Закон «Честь и уважение»
Статья 1. Общество – это пирамида.
Статья 2. И если президент – избранник народа и ему отчитывается за проведенную работу, то также и на любом государственном предприятии любой начальник должен быть и являеться выборной должностью.
Статья 3. Это значительно уменьшит и, возможно, исключит возможность злоупотребления властью.
• • •         • • •
В цьому законопроекті утверджується можливість існування гомосексуальних весіль.
• • •         • • •
8. Кошти отримані від проституції направити на створення пропаганди здорового образу життя, антіреклами наркоманії , спорт, культуру та інше в розмірі та пропорціях визначених КМ по погодженню з ВР України.
• • •         • • • 
2. Відмінити перехід на літній та зимовий счас для стабілізації біоритмів людини та суспільства.
• • •         • • •
Нова конституція України:
Стаття 1. Ми громадяни України – люди народжені від людей, не клоновані , біологічного виду Homo Sapiens з можливими кібернетичними та іншими додатками та елементами, що не торкаються свідомості , незалежний та вільний народ , що має мету збереження вільного вибору дій та рішень окремого громадянина та громади та осіб чи істот яких вважаємо рівними собі що мешкають поруч з нами що визначається законом про Громадянство України та правилами співіснування з іншими істотами та механізмами.
Пояснення : ми не одні і залишимся в тупіку при роботизації або клонуванні, генних мутаціях, виявленні інших форм життя, штучного розуму то що.
…..
Стаття 4. Ми громадою живемо на визначеній території планети Земля, та по окремості за її межами на планеті та по за нею, та захищаємо один одного та свої території що є цілою, єдиною та неторканою державою в межах кордонів, набутків цивілізації та спільного чи індивідуального майна громади або громадян в любому місці , однак це не є вищим за життя та здоров’я громадян обо інших рівних їм людей та істот або інтересів громади.
Пояснення : Космічна колонізація та колонізація морських надр , польоти в космос та супутники як майно .
• • •         • • •
Законопроект состоит в том чтобы статутный фонд не меньше 80 млн. гр.    Некоторы банки ели достигают 20 млн.гр.
• • •         • • •
Закон «электронная монархия»
Статья 1. не ешь товарищей по игре, это – грех. или, иными словами и (слегка) в иной плоскости: друзей не нужно иметь, с друзьями надо дружить.
Статья 2. закон пластичности доказательного метода.
(теорема)
от переименования объекта, объект (не) меняется. слова являются объектами.  =>… (для желающих доказывать. докажите с “не” и без “не”)
Статья 3. творчество приоритетно. графомания, плагиат, эпигонство и т.п. творчеством не являются.
• • •         • • •
Забороняються партії та організації, які своєю метою ставлять розчленування України (в тому числі федералізм, нагнітання міжнаціональної ворожнечі в будь-якій формі і тому подібне).Порушення цієї норми карається позбавленням волі на довічне ув’язнення.
• • •         • • •
Закон «Наданя статусу Українській мові,як рідній та державній в Україні на 1000000 років!»
• • •         • • • 
1.3конституция украины пренимается сроком на 20лет без права из мененя
1.4внести измененя в конституцию можно только при подержке
на референдуме 99.9% граждан украины в возрасте от18до60лет
и некак иначе.
2.1челвесиская жизнь  неприкосновена и нет закона позваляющего ее
забрать.
• • •         • • •
аАналоз законов Ливии , Норвегии и других государств
• • •         • • •
1.Забовязати усіх чиновників у робочії час виконувати конституцію, розмовляти виключно на україньсьлій мові.
2.У разі невиконання конституції притягувати до кримінальної відповідальності.
• • •         • • •
створити та законстатувати прозорі умови введення іноземних івестицій у розбудову соціальних та промислових зон задля підвищення коефіцієнта довіри до Українського законодавства.
• • •         • • •
2. Створення об”єднаних науково-дослідних центрів із залученням міжнародних інвестицій по вивченню нагальних проблем людства, світового масштабу
• • •         • • •
Крім того це явище створило професійний факум.
• • •         • • • 
1.  Один раз на два роки провордити оздоровлення дiей в оздоровчих таборах.
• • •         • • •
І. МЕТА ЗАКОНУ
Зменшити кількість вживання тютюнових виробів населенням України шляхом активної пропаганди здорового способу життя, пробудження свідомості громадян та підвищення ціни на отруйні вироби. В результаті поступової відмови курців від тютюнопаління, очікується різьке зростання середнього здоров’я нації. Внаслідок відмови одного курця він себе не лише застереже від можливих захворювань, а і від власних дітей, та інших суб’єктів спілкування.
ІІ. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
Тютюнові вироби – будь-який виріб із тютюну (сигарета, цигарка, сигара і таке інше) та тютюнозамінників, що шкідливо впливає на здоров’я курця.
Упаковка – матеріал, до пошкодження цілісності якого, покупець не може вжити тютюнові вироби.
•2.        Відмова прийняття на роботу, у спілку, організацію та таке ін. з причини вживання тютюнових, наркотичних виробів або зловживання алкоголем, може оскаржуватися в суді лише у випадку, якщо були прецеденти такого прийняття саме у тій організації. Закон не поширюється на випадки, коли при цьому її працівник (член) що палить звільнений, або припинив палити.
• • •         • • • 
Проект Законана Украины “О внесении изменений в закон Украины” О защите жиживотных”
• • •         • • • 
Це доповнення створюється з метою ускладнення фальсифікацій під час сбору підписів громадян
• • •         • • •
2.В склад Верховної Ради входить кількість депутатів по національності пропорційно
кількості національного прошарку народу в Країні.
• • •         • • •
Наказание за умышленное распространение ложной информации должно соответствовать тяжести преступления.
• • •         • • • 
Закон України про надання деяким мовам в Україні статусу офіційних.
Стаття 1. Офіційні мови.
Надати статусу офіційної мови в Україні наступним: Англійській, Німецькій, Французській, Російській, Кримсько-Татарській, Польській, Чеській, Словацькій, Івриту, Ідішу, Білоруській, Молдавській, Мадьярській, Румунській, Гагаузській, Гуцульській, Грузинській, Літовській, Латишській, Естонській, Вірменській, Казахській, Азербайджанській.
Стаття 2. Функціонування офіційних мов.
Офіційні мови в Україні використовуються при ухваленні нормативних актів та актів державного реагування, як субтитрований переклад телевізійного мовлення, на вивісках, рекламних щитах, назвах установ, підприємств, організацій.
Стаття 3. Органи державної влади та місцевого самоврядування.
Всі державні службовці, що мають статус посадової особи, а також Народні Депутати України, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, Президент України, Прем*єр-міністр України, члени Кабінету міністрів України зобов*язані протягом місяця з дня вступу на посаду (а для тих, які вже вступили на посаду на момент підписання цього закону – протягом місяця з дня набрання чинності цим законом) скласти державний іспит з кожної офіційної мови окремо. У разі не складання одного з іспитів, державні службовці, що мають статус посадової особи, а також Народні Депутати України, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, Президент України, Прем*єр-міністр України, члени Кабінету міністрів України позбавляються повноважень без додаткових рішень органів влади.
Стаття 4. Чинність закону у часі.
Цей закон набуває чинності з моменту його підписання. Дія цього закону поширюється на осіб, які вступили на посади до набрання чинності цим законом.
• • •           • • •

Там оценька підбірка бложилася, ще коли проект “Електронна демократія” жив-був здоровенький – http://www.toloka.org.ua/ua/blog/vik_vik/50/    

Січ 14

     В одній із новинових публікацій спіткнувся об цікаве, як мені видалося, формулювання. 
А саме:
http://korrespondent.net/business/companies/326613
«АМКУ оштрафовал УкрГаз-Энерго»

     ««Антимонопольный комитет Украины оштрафовал на 500 тысяч гривен ЗАО УкрГаз-Энерго за непредоставление информации в установленный срок.
     А также – рекомендовал компании разработать и внедрить методику расчета цены на естественный газ для промышленных потребителей с расшифровкой всех составных затрат.
     Так, на запрос комитета УкрГаз-Энерго своевременно не предоставило информацию относительно структуры средневзвешенной цены на газ и затрат, связанных со снабжением газа в течение минувшего и текущего года, сказано в сообщении пресс-службы АМКУ.
     Со временем УкрГаз-Энерго предоставило все необходимые данные, но уже в рамках рассмотрения дела о нарушение.
     Также Комитет вменил в обязанность компанию разработать порядок расчета цены на газ для промышленных потребителей с детальным раскрытием всех составных затрат. В том числе, связанных с снабжением и сохранением газа. Это обусловлено тем, что стоимость газа для населения и бюджетных учреждений регулируется, в то время как для промышленных потребителей цена есть нерегулированной. Поэтому рекомендации Комитета призванные обеспечить прозрачное формирование цен на газ для отечественных потребителей.
     «В условиях фактически монопольного положения УкрГаз-Энерго на рынке и постоянного возрастания стоимости естественного газа, государство должно четко знать структуру цены на газ. По инициативе Антимонопольного комитета Президент Украины в сентябре в этом году выдал Указ относительно функционирования и развития рынка естественного газа. Наши рекомендации направлены именно на ускорение его выполнения в части внедрения действенного контроля за формированием цены на газ», – сказал председатель комитета Алексей Костусєв.
     В ноябре Антимонопольный комитет возбудил дело против УкрГаз-Энерго за непредоставление информации.
»»

     Цікавим же видалося наступне формулювання – «разработать и внедрить методику расчета цены на ….. для … потребителей с расшифровкой всех составных затрат».

     Подумалося, а чому це лише одним прискіпливим антимонополістам виробник може і повинен надавати «информацию относительно структуры средневзвешенной цены на … и затрат, связанных со …»? 
     Чому лише «государство должно четко знать структуру цены на газ» та інше?
     Чому подібну інформацію від надавачів послуг не може отримувати будь-який споживач, якнайширша громадськість зрештою?

     Всілякі АМКУ-шники можуть і мають «обеспечить прозрачное формирование цен на … для отечественных потребителей», а також штрафувати «за непредоставление информации в установленный срок». А ми, споживачі, маємо якнайповніше знати складові отого прозорого формування, відкрито бачити усю «розшифровку», яка нині звично ховається за так звані «бізнесові таємниці». Бачити і знати, аби надавані послуг (принаймні, офіційні) перестали шахраювати, накручувати і зажилювати. А відкрито обґрунтовували і доводили. 
     Як просто і як нездійсненно.

P.S.
Мрії про нездійсненне були убуквовані 25.12.2007 у дещо гиншому щоденнику. Гадаю, за цей час вони не зчерствіли…
http://www.toloka.org.ua/ua/blog/vik_vik/188/  

Січ 14

Якимось часом раніше у «Народній правді» пшикнув був розважально-провокаційний виступ від Агентства стратегічних досліджень – іронічний «сценарій», який «является единственным эффективным средством для устранения Тимошенко не только с поста премьер-министра, но и как реального претендента на пост президента» –
«Почти юмор: Как нам избавиться от Юли»
http://narodna.pravda.com.ua/politics/47469e3769d19/

Зрештою, цікаве іронізування. І не тільки в одній конкретно-політичній площині. Як на мене, цей жартівливий «сценарій» може бути корисними як одна з ілюстрацій того, наскільки комплексним і всеохопним може бути (та й, як варіант, МАЄ бути) народний, громадський контроль за діями влади.

Згаданий «сценарій» із шантажу і навіть «вбивства» політиків (у дуже простий спосіб – усього лиш через «тотальне» оприлюднення того, ЩО і ЯК вони насправді роблять) у даному разі змонтований досить вузько, під стьоб із конкретної ситуації. Але якщо оприлюднювальний вектор та спрямувати на якнайширші кола політикуму і держчиновництва? Налагодивши вже не шоу, а незаангажований, по-статистичному сухий і практичний інформувальний реаліті-конвеєр. Та ще й помножений на віддзеркалення у численних ЗМІ. Стількох «діячів» у такому разі здатне знищити оприлюднення, чи не повальну більшість?

У стьобному викладі АСД контроль «пропонується» зовсім не громадський:

«…через все подконтрольные общенациональные и региональные СМИ необходимо постоянно напоминать: “До дня выполнения обещаний БЮТ осталось 30, 29, 28… дней”. Организовать своего рода “Народный контроль за выполнениями обещаний правительства”. Этот обратный отсчет мог бы даже превратиться на некоторое время в народную украинскую забаву. А такой телеканал как ТРК “Украина” мог бы даже установить постоянный тикающий счетчик в углу телеэкрана, который бы своим тиканьем напоминал приближении часа расплаты за демагогию.
При этом, средства массовой информации сообщали бы о еще одной победе демократии и гражданского общества в Украине – наконец-то украинцы почувствовали себя ответственными гражданами и “поставили на счетчик” политиков-демагогов.
»

У даному викладі такі речі як «народный контроль», «победа демократии и гражданского общества в Украине», «украинцы почувствовали себя ответственными гражданами» вживаються лише імітаційно – як елементи гри в «общенациональное реалити-шоу “Народный Контроль”». Ясна річ, громадськість у даному сценарії виконувала б роль суто статистів, «лузерів», яких вправні режисери-регіонали заганяли б у потрібні їм лузи.

Зрештою, схоже поводилися б і інші гравці політполя. А «громадськістю» лише жонглювали б, оскільки й самі бояться, як вогню, – й прозорості, і реальних оприлюднень. Тому допоки подібний «народний контроль» буде здійснюватися виключно тільки політиками-взаємоопонентами, можна передбачити, яким збоченим він щораз виходитиме (покрутіше мабуть за збоченицький «громадський контроль» у виконанні Тендерної палати).

До речі, тій самій псевдогромадській Тендпалаті – аби «контролювати» одні лиш ласі держзакупівлі – конче потрібна, як вони твердять, огроменна кількість бійців-контролерів – щорік більша, аніж випускають Київський політех, універ Шевченка та Могилянка вкупі узяті. Інакше ну ніяк не справитись у їхній галузі –
“Фабрика дипломів” від Тендерної палати: 50 тисяч (!) студентів щорічно
http://epravda.com.ua/news/2007/12/10/58431.htm

Мимоволі запесимізуєшся, чи можливий, здійсненний узагалі на вітчизняних теренах хоча б як-небудь нормальний громадський контроль? Не зімітований тими чи іншими заангажованими «носіями фінансових ресурсів». Чи може такі «ідеалістичні апендикси» доречні лише для якогось там кампанеллоподібного «Міста Сонця»? А в реалі існуватимуть тільки недолугі шоу…
 

Січ 14

 Шкода, коли висловити точку зору щодо тих чи інших бажаних для суспільного розвою тенденцій неможливо без реклами тих чи інших політсил.

Приємно, коли з-поміж численних «піарних» струсів повітря трапляються хоча б опосередковані натяки на потенційну готовність до зміни існуючого стану речей.  

http://unian.net/ukr/news/news-221982.html
«БЮТ збирає докази підкупу депутатів»

http://www.pravda.com.ua/news/2007/11/16/66929.htm
«У Тимошенко знімуть фільм, як януковичі купують депутатів»

Плани справді непогані. І в будь-якому разі – вектор скорше бажаний, аніж навпаки. Нехай вже хоч у такий спосіб, аби лиш «прогресувати»… Хай хоч і через стількирічну історію депутатських перекуповувань подібна «ідея» нарешті почала визрівати. Інша річ, що насамперед це буде (якщо взагалі коли-небудь буде) піар-ролик про чесно-непідкупних одних та брутально-підступних інших.

У даному разі «необачне», передчасне публічне розголошення дій про начебто збір інформації «непідкупними» депутатами ставить маснющий хрест на таких зусиллях, унеможливлюючи буд-який «збір». Свідчачи про те, що подібний розголос – усього лиш мильна булька з елементами самореклами, упереджувальних і залякувальних дій.

Неважко передбачити, якими тенденційними, упередженими могли б бути подібні «фільми», коли б відео-конвеєр викриттів налагодила будь-яка із політсил; і як виглядали б такі «зривання масок» – розповіді про один і той же «скандал» у версіях, скажімо, НУ-НС, ПР, комуністів чи ПСПУ… Потрібен був би окремий шоу-версійний канал.

Хоча подібний суспільний резонанс зайвим мабуть все ж таки не був би, хоч і змагалися б «фільмісти» переважно у внутрі-лакуванні та зовні-дьогтюванні. Вже сам факт існування «прозорісної» конкуренції чого вартий!

Тільки аби подібні «акції оприлюднення» та мали можливість проводити незаангажовані – й добре б, аби громадські – структури (це у випадку, якщо відходити від «фільмово»-публіцистичного викладу, з чим і без того добре справляються журналісти).

Зрештою, не гіршим був би й випадок, коли б подібні викриття регулярно й офіційно проводила б котрась із по-серйозному незалежних державних структур – на кшталт вже обговорюваного раніше Національного бюро розслідувань (але не на кшталт шоу-Генпрокуратури). Хоча це були б уже не видовищні й багатообіцяючі «публічні екзекуції», а по-юридичному нудні корупційні справи, але як схвально сприйняла б громадськість подібну суху ділову статистику – хто кого за що купив і які терміни покарань високим торговцям призначив суд.

Щоправда, тоді депутати втратили б цікавість до імітаційних ігор у «збір матеріалу» для фільмів.

P.S.
Дана публікація – ще одне переформатування сторінки власного ЖЖ із вже існуючого блогу – http://www.toloka.org.ua/ua/blog/vik_vik/179/