Бер 17

«РосУкрЕнерго» брудний зівсебічно. Хто б сумнівався!
Лідер правих сил Росії Борис Нємцов помахав сморідною Путінською шкарпеткою чотирирічної давності. Сміливо! А чому раніше було лячно?

http://unian.net/ukr/news/news-241433.html
«Нємцов розказав про супер-аферу друзів Путіна з “РосУкрЕнерго”»
http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/17/73160.htm

Чи може й справді у нинішній тоталітарній Росії такі відверті афери – на 2,4 млрд євро – можуть не мати розголосу так довго? У будь-якому разі, містичні ініціали ВВП перестають впливати гіпнотично-ступорно, втрачаючи свою страхополошну сутність. І скоро на аукціоні підкилимового смороду можуть з’явитися цілі лантухи інтимних шмоток путінських прихвоснів (щоправда, автори секондхенд-лотів, на відміну від нинішнього випадку, діятимуть переважно анонімно). Затуляйте носи, панове, – сусідські політрейтузи не менш відразні, аніж вітчизняні. 

 

Бер 11

Тепер надалі Ющенку з Тимошенкою потрібен Пєчкін, чиновникам – Берія, а кавалеристам-газпромівцям – відпустка на Канари, як бонус.

Останній «бонус» був, як похвалилися російські газовики «Комерсанту-Україна», подивом для них самих – грозилися дерти з України $314,7 за тис. куб. м, а та радо, з підстрибом підписала контракти аж на $321!  

http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/11/72845.htm
«Україна погодилася купувати російський газ за $321?»

Ще б пак: слід же враховувати, що бонуси (компенсація за нервування останніх місяців) потрібні ще й двом посередникам… на витрати з переоформлення себе красивих у «нові» посередники. Теж два. Але – з більшими можливостями і впливом на український ринок та розподіл.  

Що й говорити, гарант спростакував по повній програмі. Не відмовив Путіну у домовленостях із подвійним дном, та ще й хлопчиком-телеграмником попрацював. Видать, сподобалося. Принаймні, всюдисущому диригентові Балозі. Тож і тут намалювалися два посередники: один Укрпошта, другий – ЗМІ. Гарант пише, прем’єр відповідає, преса розповідає, всі задоволені.

Замість сісти тет-а-тет, тісно перетерти з фахівцями, РНБОУ тощо, гарант вирішив ображено погратися у бюрократично-поштовий піар. З тою різницею, що він подає себе пухнастим зайцем, акцентуючись в аргументах на ціні середньоазійського газу, а Тимошенка піариться на аргументаційно вигідній для неї ціні російського газу.

Тож з «любого» спілкування колег-коаліціянтів ячить і капає бюрократичний сарказм та махровість (улюблений спосіб взаємознущання бюрократів):
«В ответ на Ваше письмо по адресу Правительства от 04 марта 2008 года с требованием о немедленном возобновлении переговоров между НАК “Нефтегаз Украины” и российской компанией “Газпром” и нормализации отношений в газовой сфере, информирую Вас, что такие переговоры не прекращались ни на день».

Ну і так далі (бридко теє й перекладати із вже перекладеного). Посередники ж, користуючись тиском і панікою, дбають про компенсації за завдані нервування та направо-й-наліво міняють співвідношення газів – піди розберися, скільки в трубі зкоктейлювалося російського газу, скільки середньоазійського. А «тугамента» складено – понурся і плати.  

Так що вибач, шановна громадськість, чиновникам зараз не до тебе. Та й потім – мабуть також. І взагалі – чим вам не подобається роль статистів, панове українці?

http://rus.4post.com.ua/economics/79128.html
«Тимошенко берет «трубу» изнутри»
http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/7/72803.htm
«Тимошенко відповіла на “поштових голубів” Ющенка із ввічливості й хоче крапку»

А ідилія – тільки в мультиках…

Бер 02

Маленька «радість» України у повально програшній газовій війні – ми теж можемо перекрити росіянам газ.

Щоправда, не наш, а їхній. Слушна нагода «побрикатися» – майже вся траса спрямованого в обхід України газогону «Південний потік» (скріпленого міцними угодами Росії з європартнерами) проходить все-таки по континентальному шельфу України. Тільки частинка – по шельфу Румунії. Отож – є потреба ще в одній формальності – росіянам треба залучитися згодою цих двох «статистів». Погодити з ними маршрут і проведення екологічної експертизи.

Росіяни впевнені, що заборонити будівництво газогону Україна не зможе. Але ж попсувати формалізмом нерви може ще й як. Адже термін отакого-от «погодження» – аж оди-и-ин рі-і-і-ік.

Хоча, знаючи непрактичність українців гарантового пошиву, на хоча б якось помітні дивіденди годі й розраховувати. Свій підпис у погодженні любий росіянам Ющенко поставить в обмін на обіцянку на півдолара (і на півмісяця) знизити вартість газу для України.

І таким чином прагнення хоча б трохи пригальмувати асфальтно-газовий каток, яким росіяни нахабно плющать Україну, залишаться усього лиш наївними сподіваннями.

http://www.kommersant.ua/doc.html?docId=859313

http://www.pravda.com.ua/news/2008/2/29/72362.htm

Лют 13

   
Війна довкола НАТО набирає обертів. Звичайно ж – штучно, звичайно ж – стараннями її диригента –  Великого вседержителя Путіна, який брутально й безцеремонно ультиматує «З НАТО – без газу! Без НАТО – з газом!». Виступ на підсумковій прес-конференції українського гаранта, якого 4 години поспіль пресували й прасували раша-ультиматівці, справляє гнітюче враження. Ющенко виглядає як поскубане курча. Голос приглушений, говорить неприродньо, вимушено.
Звичайно ж, куди приємніше було б бачити гарантові груди, по-державницьки гордо й незламно випнуті назустріч зверхньому виклику, чути виступ українською мовою, відчувати впевненість у речах очільника європейської держави. Але – аж ніяк. Скис курилка.
У свою чергу, Путін не може не насолоджуватися напівняченою проповіддю, що йому бачте не хочеться спрямовувати на територію України свої ядерні ракети ударної дії. Ех, даремно віддали ми рашівцям ядерні ракети! 
  
Проросійські ж васали-регіонали, цілком зосередившись з подачі босів із Москви на сліпо-глухому блокуванні будь-якої роботи українського парламенту, урізноманітнюють свою рутинну депутатську блокувальну роботу, бавлячись жовтими і синіми кульками  з написами “НАТО ні!“. Кульки, до речі, також нагазовані. От ті кульки якраз мають ідеальний вміст – вони і з НАТО, і з газом.

Мильна ж булька роздувається все більше…

ВР_12.02.2008 - 8