Бер 28

Лайном – епатажно, але чи дієво? Аж ніяк. Хіба що показово, та й то лише в сенсі правильності вектора. Оскільки не чиновники нас мають макати, а ми їх. Низи, суспільство, громадськість многоликая. Поки що навпаки відбувається: змішують – згори, втоптують звідти ж.

Попри неприємний душок, новина однак потішила багатьох. Так їм, «падєлом»: у Запорізькій облдержадміністрації, під час засідання місцевої координаційної ради з патріотичного виховання молоді, відповідного начальника – рулителя запорським облуправлінням у справах молоді й спорту Ігоря Мещана –  облили рідкими коров’ячими фекаліями.

http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/26/73694.htm
Ексклюзивно випершили новину, до речі, волонтери ЖЖ-спільноти Запоріжжя –
center_gvardiya

Вчинення оце, воно ніби ефектне і афектне. Антипіароємне, та ще й по-зеківськи опускалівське. Але вкоєне, як бачимо, аж ніяк не по-благородньому – не через громадське обурення, а якраз в унісон вилитому із торби – на банальне грошове замовлення, руками несвідомого молодера, через помсту одного екс-чиновника, відлученого від держбюджетної годівниці, по відношенню до іншого. Тож і кваліфікувати дане ефекткалення доречніше у феневій лексиці чи кримінальними термінами.  

Зрештою, воно й на краще, бо зовсім не отакими-от хоцця бачити виливи громадського обурення. І не страшним воно буде у такій-от консистенції. Ну стануть побоюватися чиновники смердливих ляпок люті люмпенової, ну ховатимуться трохи подалі, дещо повище, за трибуни дубовії. А самі думатимуть: прагнете нас заляпати тим, у чому самі по вуха? А не вийде! Піджачок відмиється, а ранги й прибутки лишаться. Ляпайтесь хоч упартеся!

Сморідним печерним примітивізмом на чисту воду чиновництво не виведеш. Воно не тоне. По їхніх інтересах бомбити треба. Відмивати й випрозорювати усе, що в мутній корупційній воді ховається, усі геть дії корисливі – підкилимні, зашухлядні, приофшорні…

А це важко, нудно й неефектно. І потребує не менш ґрунтовного, аніж угорі, своєрідного низового корумпування (координування і узгодження дій). Суспільних. Різношерстих громадських організацій, справжніх опозицій (якщо такі у нас коли-небудь з’являться), незасмороджених владою лідерів. Та багато ще чого… важкоздійсненного.

Тому й домінуватиме у нас найближчим часом те, що легше, гучніше та смородніше. Владорвацьке взаємозаляпування. Біс! 
 
 

Бер 22

Люблю небездумні проекти. Такі речі – варті підтримки.

Проект «Think For Yourself» на європейський смак:
Варіативні тлумачення – «Упс», «Шок, удар по мізках», «Задумайся, світ не простий», «Ми не одні, ми керовані», «Темні сили полонили нас».

Проект «Думай неопосередковано» як на східного європейця (українця):
Цікавий соціальний проект. Сучасно, хоча євросмак і простенький. Зрозуміло, добірка адаптована передовсім на європеоїда: ввічливо, некрикливо, ненав’язливо, гламурненько врешті-решт. З іншого боку, видовищність, зведена до сірого, побутового рівня, може дістати швидше.

Тематично проект неконкретний, розмазаний досить широко, «по-мистецьки»: тут тобою опосередковано рухають і стандарти, й суспільні стереотипи, і водночас бездумні суспільний протест, громадська пасивність та байдужість; й інстинкти та рефлекси натовпу, і власне альтерего, і заскорузлість міфів з забобонами, й посутній формалізм… Багацько усього. Мабуть із розрахунку, що хтось до чогось та додумається.

P.S.
А додуматись мона, як показує приклад, навіть «веселими яйцями» –
http://eggs.net.ua/photo.php?sid=4016

      

Бер 15

У податкової – не глюки. Її знову спрямовують стрімким політичним домкратом. Адмінресурсні атаки голови ДПАУ Сергія Буряка такі ж керовані, як і захоплення Генпрокуратури під проводом робота-Цушка.  

Трохи раніше спецзавданням було «потрусити» нафтогазову мережу. Відчутно укусити двох гнаних посередників не вдалося, зате імідж «Нафтогазу» пом’ято. За нього тоді змушені були взятися «комплексно» (включно із «родичами»), хоч і знайшли посутні копійки – якихось 25 зморщених «лимончиків»:

http://www.pravda.com.ua/news/2008/2/25/72087.htm
«ГПУ відкрила справу через велике розкрадання “дочкою” Нафтогазу»
http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/7/72802.htm
«Податкова побачила, як дочка “Нафтогазу” приховала 25 мільйонів»

Скромно, дуже скромно. Але чого ж іще очікувати від кволих уламків корумпованого повсюдства?  
– Малавата будєт, хоцца чєгота едакого! – прогуркало із-над хмар:

http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/14/73085.htm
«Тимошенко чекає від податкової чогось екстраординарного»

Як скажете… Хоцца шоку – буде шок! Вуаля!

http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/14/73095.htm
«Податкова накинулася на компанії Ахметова, Пінчука і Коломойського»

«Державна податкова адміністрація України виявила факти ухиляння від сплати податків компаніями “Приват“, “Індустріальний союз Донбасу“, “Систем кепітал менеджмент“, “Інтепайп“, “Мотор Січ“, “Смарт-групп».

А винюхані 7,5 мільярда гривень недоплати податку на прибуток, що були заховані у ляльках «мертвих душ» (у технічних акціях збанкрутілих підприємств) – це вже не слабо? І таких-от «бамажек» нажмакали аж на 30 млрд. грн!

От де торжество соціальної справедливості порилося! Ось він – клондайк поповнень ощадбанківських виплат! І головне – модно, популярно, вчасно. Епатована громадськість сукає ніжками, вищить і замиловано плескає у долоньки. Для повноти враження – ще пару розчулених сльозин – і епохальне полотно сучасності (картина для лохів, звичайно ж) готове. Полотно вставляємо у рамку зі склеєних виборчих урн, і – на виставку досягнень.

«Статистам» даного шоу (а це ж поважні люди, знані олігархи) гонорари буде виплачено без затримки. Вони в накладі не залишаться.

Хоча… це може й надто оптимістично. У «жорсткій реальності» на них, бідолашних, очікуватиме ще й штраф – у два неоподаткованих мінімуми із кожного олігарха. Не більше, бо перераховане поважне панство – не забувайте – вершки касти недоркастих. Пінка. Самий смак.

А що ж С.Буряк? Йому доведеться ще потерпіти і трохи попрацювати. Дослужитись. І все – виключно у руслі корумп-правил. Нада, Серьожа, нада! Абществєннасть трєбуєт!
 

Бер 10

Скелелаз то лізе, але чи «якірні» гаки забиває?
Зовнішні та внутрішні вітри укупі підтверджують: подолання натівської Голгофи – під огроменним гаком запитання!  

Зашкоду ззовні спробуй не поміть – мало не щодень висне, тисне і гугурка, наче скеля над потічком. Не смій текти онно туди, бо привалю, камінням закидаю, без  тепла й світла залишу! «Ведмежу скелю» – нашу Рашу як не зрозуміти? Невиправний нахаба штовхав і розштовхуватиме все, що навколо, аби лиш зручно власній дупі було. Навколишньому ж, аби не бути вкрай заштовханим і затертим, о-п-и-р-а-т-и-с-я треба.    

Воно то зрозуміло – сталевий брус на ймення «НАТО», аби вбезпечитись від скелі, був би ліпше не придумаєш,¬ надійнішої опори годі й віднайти. Визначитись би врешті-решт «потіччанам» – ховатимемо й далі покірні голови під сірою, важкою та задушливою скелею чи далі в світ потечемо?

Суто на лякливих потіччан розраховані останні месиджі Путіна-валуна, його ядерне шантажування переспрямуванням ракет ударної дії, заяви про затягування України за шививоріт –

http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/8/72823.htm
«Росія не згодна з затягуванням України в НАТО»

Подібні примітивні маніпуляції на ностальгійно-затурканих, хронічно хворих залишковим совкізмом «потіччанах», які «успадкували» вдовбувані десятиліттями міфічні страхи, звичайно ж – безпрограшні. Ними росіяни не гребують – чого ж совківському «добру» пропадати.

Знову й знову мусолить Путін улюблену популістську фразу «не можна бути “трошки вагітним”». Дик вона «універсальна»: не може Україна бути трішки чавленою, якщо налягати на неї, то вже до хрускоту череповного… Продовжуючи путінські слова: тиск і агресивність з боку Росії або є, або їх немає. Росія вагітна не трішки (а на всю голову ).

І для плекачів ілюзій щодо Медведєва Путін шапку на «і» натягнув – сказав, як відрубав: «Медведєв – російський націоналіст». Крапка.  

Але коби лише це. А внутрі-потічкова, українська безпорадність і бюрократичний формалізм чого варті? Показовою з цього приводу можна вважати УПшну статтю –

http://www.pravda.com.ua/news/2008/2/28/72316.htm
«Рак на горі як віха на шляху України до НАТО»

Важко не погодитись – жалюгідний рівень інформування українських громадян щодо НАТО здатен звести нанівець будь-які «верхові» зусилля – а це переважно піарні заяви вищих осіб і наступні куценькі дії. За таких «зусиль» і справді треба буде чекати, допоки членом НАТО стане Росія. І тільки вже за нею й ми поплетемося.

Держпрограму 4 роки втілювали (2004–2007) – задля формування широкої громадської підтримки курсу України на набуття членства в НАТО. Нібито втілювали. У результаті чого підтримка громадськістю ідеї «натування» тільки знизилась. Бо в цей час вдячний постсовіцький грунт щедро (по грошах і піар-діях) обробляли «авторитети» – ПР вкупці з ПСПУ та іншими надувальниками антинатовських кульок і бульок…

А зара куціє нова чиновницька закарлючка – т.з. Державна цільова програма інформування громадськості щодо євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки. Свіженька імітація роботи. Мало чим ліпша за регіоналівські кульки. Можна побитися об заклад – уп’ятеро менш дієва, хоч також – палена гума.  

І все це – в умовах дебелого «конфліктного потенціалу» України. І паралельно із активною протидією натівським ініціативам, укупі з по-вітренчихівськи істеричною контрагітацією –
http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/5/72634.htm
«Янукович вичерпав резерви і пішов до народу»
Чергову майданну карусель «масові-акції-протесту» регіонали якщо запустять, то не за держбюджетні кошти (від такої лафи вони зараз відлучені), а як бізнес-проект – ефектніше й видовищніше. Витрачаючи щодень піврічний бюджет тієї держпрограми-жуйки.

Дик такими «зусиллями» ні за який «шиворот» (як синекдохував ВВП) Україну і «потіччан» до НАТи не затягнеш. Будь спок, гаспадін Путін!

А ті, котрі панове (чиновні «потіччани») – коли вже адекватно розворушитесь? Маєте ж бути скорше по-франківськи «рабами волі», аніж пластиковими «каменярами». І усвідомити врешті-решт, що заклик «Лупайте сю скалу!» не означає «шкребіть пластмасовою ложечкою»

    

Січ 25

 Російський «патріархат» в українському парламенті  одержав команду вести активні протестні дії проти НАТО. Причому, команду «фас» подано недвозначно і жорстко.  

Блокування трибуни – найпримітивніше, на що зрефлексували «патріархали». «Мало!!!» – ревнули з «метрополії». Довелось ворушитися і розкошелюватися на вже апробовані синьо-майданні методи. Тож на завтра (хоч і святе діло – п’ятниця), доведеться винаймати пастухів, аби ті зганяли вже пригодовані отари пікетувальників із вугільного регіону.

Цілі визначені – ВР, КМУ та гарантів секретаріат. Скільки підписів під листом до Давосу, стільки й точок «масажу».   Лозунги як завжди блюзнірські – знову надезодорантили несвіжою вимогою «повернуться лицом к народу и прекратить предавать интересы Украины». По бабках прикинули – тисяч 5 живих статуеток підкупити мона. І кількадесят «сабачек ґаваряшчих». По баблу й рекламонули:
http://www.partyofregions.org.ua/pr-east-west/4798c1e910750/
«Анонс: Партия регионов требует всенародного референдума по НАТО!»

Фішка «НАТОвчан» – владні повноваження. Фішка ляльок на російських ниточках також сильна – референдум. І пошвидше, допоки інерційно затюканий народ не розтумкав, що й до чого. Бо варто хоча б трохи розплямкати смак Європи, він уже залишиться на губах суспільности, і ніякі «русскія бліни» той смак не заглушать. Боятися є чого: час працює проти раша-вектора.

Ударом по тім’ю стало опитування «Соціовиміру» серед тридцяти провідних політологів та науковців українських терен. Вважай, 80 відсотків опитаних підтримують лист з проханням приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО. Більше половини експертів переконані, що такий супер-крок збільшить авторитет України на міжнародній арені. Хоч і застерігають тверезоглузді політологи: після приєднання до Плану дій загострення стосунків з Росією не оминути ну ніяк. Щодо «заритих собак» вітчизняні яйцеголові мають дуже дебелу рацію: насправді за негативним ставленням Росії до вступу України до НАТО ховаються «наслідки імперського мислення та захист власних інтересів». Ще б пак, коли тамті сусіди думали про Україну інакше?  

Що там ще не згадав:
«60% экспертов считают, что выполнение Украиной ПДЧ приблизит ее к получению надежных гарантий безопасности; 53,4% – увеличит диапазон возможностей для внешнеполитического маневрирования; 50% – будет способствовать улучшению качества организации государственной и общественной жизни; 50% – увеличит международный авторитет Украины; 43,3% – повысит боеспособность Вооруженных сил страны. Только 6,7% экспертов не видят позитивных последствий присоединения Украины к ПДЧ».

еРеФа тремтячими руками, гарячково підшуковує аргУменти, найвагоміші кийки, якими можна найпереконливіше полякати «хохлов». Газами ще не пшикали, поки найстрашніше опудало, яким лопотять на вітрові раша-речники – погроза ввести візовий режим на в’їзд до «страни Пушкіна і Путіна» «мільйонам» українських заробітчан, які годують родини, арбаючи на російських теренах на благо матушкі-Расєі і пересилаючи кровні рублі своїм нужденним сім’ям в Україну. Звучить розчулююче і на сім’ї заробітчан вплине – ті на очікуваному рехверендумі, найімовірніше, проголосують проти якоїсь страшної НАТи.

Якщо ще належно підживити-підкрутити свій «московський патріархат», що в парламенті (до речі, й той прямозначенневий російський патріархат, котрий блюзнірськи зветься Українською православною церквою), якщо гарненько понапшикувати по всій Україні вітренчихоподібними отрутохімікатами, то глядиш – і виборе РФ свої меркантильні інтереси на українській території.
 

Січ 22

Коли прогресивні речі загинаються, скородить в роті гіркота. Й гірчить відкатом у минуле. 
Чудовецько демократичний проект забабахано було якраз 2 роки тому. Така собі громадська фабрика законотворчості: кожен спраглий, небайдужий, вважаючий себе яйцеголовим міг долучитися до створення, колективного рихтування, доведення до пуття (а потім і до рияльної Верховної Ради) повноцінного законопроекту. 
Зафуричив-зачухкотів був у Інеті український електронний парламент (зі своїми фракціями, профільними комітетами, “депутатськими” чубленнями). Довів був проект і кіко непоганецьких законопроектів до реєстрації у Верховній Раді, до розгляду у справжнецьких профільних комітетах і навіть одненького разу – до розгляду в першому читанні. 
Почухкотів перпетуум-мобіле громадської активності, та й скис. 
Нити аналітичними заупокійними з приводу – невдячна справа. Та й, зрештою, проектисько то цей продовжує формально висіти в Інеті (і навіть досі підживлюється кількома прогресивними розумаками-активістами, хвала їм і шана). 
Бовваніє цей один із пам’ятників демократії отам-от — http://www.democracy.com.ua/
 
А – як пам’ятник йому в ЖЖ, дозвольте вичепити підбірку доволі прикольних по суті “перлів” від народних законотворців:::::::::::::::::::::::::::::> 

Законотворчість – вид «мистецтва»?

Загалом, закони, як і процес їх творення – річ доволі копітка і нудна. Однак, якщо за справу беруться законотворці з цілковито нестандартним баченням світу, навіть таке «занудство» може перетворитися у вид «мистецтва» (принаймні, у котрийсь із його гумористично-каламбурних підвидів).
Уявіть собі, що водночасся ви відкриваєте нуднющий, грубезний кодекс законів України і в ньому читаєте наступне:
• • •         • • •
Закон «Честь и уважение»
Статья 1. Общество – это пирамида.
Статья 2. И если президент – избранник народа и ему отчитывается за проведенную работу, то также и на любом государственном предприятии любой начальник должен быть и являеться выборной должностью.
Статья 3. Это значительно уменьшит и, возможно, исключит возможность злоупотребления властью.
• • •         • • •
В цьому законопроекті утверджується можливість існування гомосексуальних весіль.
• • •         • • •
8. Кошти отримані від проституції направити на створення пропаганди здорового образу життя, антіреклами наркоманії , спорт, культуру та інше в розмірі та пропорціях визначених КМ по погодженню з ВР України.
• • •         • • • 
2. Відмінити перехід на літній та зимовий счас для стабілізації біоритмів людини та суспільства.
• • •         • • •
Нова конституція України:
Стаття 1. Ми громадяни України – люди народжені від людей, не клоновані , біологічного виду Homo Sapiens з можливими кібернетичними та іншими додатками та елементами, що не торкаються свідомості , незалежний та вільний народ , що має мету збереження вільного вибору дій та рішень окремого громадянина та громади та осіб чи істот яких вважаємо рівними собі що мешкають поруч з нами що визначається законом про Громадянство України та правилами співіснування з іншими істотами та механізмами.
Пояснення : ми не одні і залишимся в тупіку при роботизації або клонуванні, генних мутаціях, виявленні інших форм життя, штучного розуму то що.
…..
Стаття 4. Ми громадою живемо на визначеній території планети Земля, та по окремості за її межами на планеті та по за нею, та захищаємо один одного та свої території що є цілою, єдиною та неторканою державою в межах кордонів, набутків цивілізації та спільного чи індивідуального майна громади або громадян в любому місці , однак це не є вищим за життя та здоров’я громадян обо інших рівних їм людей та істот або інтересів громади.
Пояснення : Космічна колонізація та колонізація морських надр , польоти в космос та супутники як майно .
• • •         • • •
Законопроект состоит в том чтобы статутный фонд не меньше 80 млн. гр.    Некоторы банки ели достигают 20 млн.гр.
• • •         • • •
Закон «электронная монархия»
Статья 1. не ешь товарищей по игре, это – грех. или, иными словами и (слегка) в иной плоскости: друзей не нужно иметь, с друзьями надо дружить.
Статья 2. закон пластичности доказательного метода.
(теорема)
от переименования объекта, объект (не) меняется. слова являются объектами.  =>… (для желающих доказывать. докажите с “не” и без “не”)
Статья 3. творчество приоритетно. графомания, плагиат, эпигонство и т.п. творчеством не являются.
• • •         • • •
Забороняються партії та організації, які своєю метою ставлять розчленування України (в тому числі федералізм, нагнітання міжнаціональної ворожнечі в будь-якій формі і тому подібне).Порушення цієї норми карається позбавленням волі на довічне ув’язнення.
• • •         • • •
Закон «Наданя статусу Українській мові,як рідній та державній в Україні на 1000000 років!»
• • •         • • • 
1.3конституция украины пренимается сроком на 20лет без права из мененя
1.4внести измененя в конституцию можно только при подержке
на референдуме 99.9% граждан украины в возрасте от18до60лет
и некак иначе.
2.1челвесиская жизнь  неприкосновена и нет закона позваляющего ее
забрать.
• • •         • • •
аАналоз законов Ливии , Норвегии и других государств
• • •         • • •
1.Забовязати усіх чиновників у робочії час виконувати конституцію, розмовляти виключно на україньсьлій мові.
2.У разі невиконання конституції притягувати до кримінальної відповідальності.
• • •         • • •
створити та законстатувати прозорі умови введення іноземних івестицій у розбудову соціальних та промислових зон задля підвищення коефіцієнта довіри до Українського законодавства.
• • •         • • •
2. Створення об”єднаних науково-дослідних центрів із залученням міжнародних інвестицій по вивченню нагальних проблем людства, світового масштабу
• • •         • • •
Крім того це явище створило професійний факум.
• • •         • • • 
1.  Один раз на два роки провордити оздоровлення дiей в оздоровчих таборах.
• • •         • • •
І. МЕТА ЗАКОНУ
Зменшити кількість вживання тютюнових виробів населенням України шляхом активної пропаганди здорового способу життя, пробудження свідомості громадян та підвищення ціни на отруйні вироби. В результаті поступової відмови курців від тютюнопаління, очікується різьке зростання середнього здоров’я нації. Внаслідок відмови одного курця він себе не лише застереже від можливих захворювань, а і від власних дітей, та інших суб’єктів спілкування.
ІІ. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
Тютюнові вироби – будь-який виріб із тютюну (сигарета, цигарка, сигара і таке інше) та тютюнозамінників, що шкідливо впливає на здоров’я курця.
Упаковка – матеріал, до пошкодження цілісності якого, покупець не може вжити тютюнові вироби.
•2.        Відмова прийняття на роботу, у спілку, організацію та таке ін. з причини вживання тютюнових, наркотичних виробів або зловживання алкоголем, може оскаржуватися в суді лише у випадку, якщо були прецеденти такого прийняття саме у тій організації. Закон не поширюється на випадки, коли при цьому її працівник (член) що палить звільнений, або припинив палити.
• • •         • • • 
Проект Законана Украины “О внесении изменений в закон Украины” О защите жиживотных”
• • •         • • • 
Це доповнення створюється з метою ускладнення фальсифікацій під час сбору підписів громадян
• • •         • • •
2.В склад Верховної Ради входить кількість депутатів по національності пропорційно
кількості національного прошарку народу в Країні.
• • •         • • •
Наказание за умышленное распространение ложной информации должно соответствовать тяжести преступления.
• • •         • • • 
Закон України про надання деяким мовам в Україні статусу офіційних.
Стаття 1. Офіційні мови.
Надати статусу офіційної мови в Україні наступним: Англійській, Німецькій, Французській, Російській, Кримсько-Татарській, Польській, Чеській, Словацькій, Івриту, Ідішу, Білоруській, Молдавській, Мадьярській, Румунській, Гагаузській, Гуцульській, Грузинській, Літовській, Латишській, Естонській, Вірменській, Казахській, Азербайджанській.
Стаття 2. Функціонування офіційних мов.
Офіційні мови в Україні використовуються при ухваленні нормативних актів та актів державного реагування, як субтитрований переклад телевізійного мовлення, на вивісках, рекламних щитах, назвах установ, підприємств, організацій.
Стаття 3. Органи державної влади та місцевого самоврядування.
Всі державні службовці, що мають статус посадової особи, а також Народні Депутати України, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, Президент України, Прем*єр-міністр України, члени Кабінету міністрів України зобов*язані протягом місяця з дня вступу на посаду (а для тих, які вже вступили на посаду на момент підписання цього закону – протягом місяця з дня набрання чинності цим законом) скласти державний іспит з кожної офіційної мови окремо. У разі не складання одного з іспитів, державні службовці, що мають статус посадової особи, а також Народні Депутати України, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, Президент України, Прем*єр-міністр України, члени Кабінету міністрів України позбавляються повноважень без додаткових рішень органів влади.
Стаття 4. Чинність закону у часі.
Цей закон набуває чинності з моменту його підписання. Дія цього закону поширюється на осіб, які вступили на посади до набрання чинності цим законом.
• • •           • • •

Там оценька підбірка бложилася, ще коли проект “Електронна демократія” жив-був здоровенький – http://www.toloka.org.ua/ua/blog/vik_vik/50/    

Січ 14

Якимось часом раніше у «Народній правді» пшикнув був розважально-провокаційний виступ від Агентства стратегічних досліджень – іронічний «сценарій», який «является единственным эффективным средством для устранения Тимошенко не только с поста премьер-министра, но и как реального претендента на пост президента» –
«Почти юмор: Как нам избавиться от Юли»
http://narodna.pravda.com.ua/politics/47469e3769d19/

Зрештою, цікаве іронізування. І не тільки в одній конкретно-політичній площині. Як на мене, цей жартівливий «сценарій» може бути корисними як одна з ілюстрацій того, наскільки комплексним і всеохопним може бути (та й, як варіант, МАЄ бути) народний, громадський контроль за діями влади.

Згаданий «сценарій» із шантажу і навіть «вбивства» політиків (у дуже простий спосіб – усього лиш через «тотальне» оприлюднення того, ЩО і ЯК вони насправді роблять) у даному разі змонтований досить вузько, під стьоб із конкретної ситуації. Але якщо оприлюднювальний вектор та спрямувати на якнайширші кола політикуму і держчиновництва? Налагодивши вже не шоу, а незаангажований, по-статистичному сухий і практичний інформувальний реаліті-конвеєр. Та ще й помножений на віддзеркалення у численних ЗМІ. Стількох «діячів» у такому разі здатне знищити оприлюднення, чи не повальну більшість?

У стьобному викладі АСД контроль «пропонується» зовсім не громадський:

«…через все подконтрольные общенациональные и региональные СМИ необходимо постоянно напоминать: “До дня выполнения обещаний БЮТ осталось 30, 29, 28… дней”. Организовать своего рода “Народный контроль за выполнениями обещаний правительства”. Этот обратный отсчет мог бы даже превратиться на некоторое время в народную украинскую забаву. А такой телеканал как ТРК “Украина” мог бы даже установить постоянный тикающий счетчик в углу телеэкрана, который бы своим тиканьем напоминал приближении часа расплаты за демагогию.
При этом, средства массовой информации сообщали бы о еще одной победе демократии и гражданского общества в Украине – наконец-то украинцы почувствовали себя ответственными гражданами и “поставили на счетчик” политиков-демагогов.
»

У даному викладі такі речі як «народный контроль», «победа демократии и гражданского общества в Украине», «украинцы почувствовали себя ответственными гражданами» вживаються лише імітаційно – як елементи гри в «общенациональное реалити-шоу “Народный Контроль”». Ясна річ, громадськість у даному сценарії виконувала б роль суто статистів, «лузерів», яких вправні режисери-регіонали заганяли б у потрібні їм лузи.

Зрештою, схоже поводилися б і інші гравці політполя. А «громадськістю» лише жонглювали б, оскільки й самі бояться, як вогню, – й прозорості, і реальних оприлюднень. Тому допоки подібний «народний контроль» буде здійснюватися виключно тільки політиками-взаємоопонентами, можна передбачити, яким збоченим він щораз виходитиме (покрутіше мабуть за збоченицький «громадський контроль» у виконанні Тендерної палати).

До речі, тій самій псевдогромадській Тендпалаті – аби «контролювати» одні лиш ласі держзакупівлі – конче потрібна, як вони твердять, огроменна кількість бійців-контролерів – щорік більша, аніж випускають Київський політех, універ Шевченка та Могилянка вкупі узяті. Інакше ну ніяк не справитись у їхній галузі –
“Фабрика дипломів” від Тендерної палати: 50 тисяч (!) студентів щорічно
http://epravda.com.ua/news/2007/12/10/58431.htm

Мимоволі запесимізуєшся, чи можливий, здійсненний узагалі на вітчизняних теренах хоча б як-небудь нормальний громадський контроль? Не зімітований тими чи іншими заангажованими «носіями фінансових ресурсів». Чи може такі «ідеалістичні апендикси» доречні лише для якогось там кампанеллоподібного «Міста Сонця»? А в реалі існуватимуть тільки недолугі шоу…
 

Січ 14

 Шкода, коли висловити точку зору щодо тих чи інших бажаних для суспільного розвою тенденцій неможливо без реклами тих чи інших політсил.

Приємно, коли з-поміж численних «піарних» струсів повітря трапляються хоча б опосередковані натяки на потенційну готовність до зміни існуючого стану речей.  

http://unian.net/ukr/news/news-221982.html
«БЮТ збирає докази підкупу депутатів»

http://www.pravda.com.ua/news/2007/11/16/66929.htm
«У Тимошенко знімуть фільм, як януковичі купують депутатів»

Плани справді непогані. І в будь-якому разі – вектор скорше бажаний, аніж навпаки. Нехай вже хоч у такий спосіб, аби лиш «прогресувати»… Хай хоч і через стількирічну історію депутатських перекуповувань подібна «ідея» нарешті почала визрівати. Інша річ, що насамперед це буде (якщо взагалі коли-небудь буде) піар-ролик про чесно-непідкупних одних та брутально-підступних інших.

У даному разі «необачне», передчасне публічне розголошення дій про начебто збір інформації «непідкупними» депутатами ставить маснющий хрест на таких зусиллях, унеможливлюючи буд-який «збір». Свідчачи про те, що подібний розголос – усього лиш мильна булька з елементами самореклами, упереджувальних і залякувальних дій.

Неважко передбачити, якими тенденційними, упередженими могли б бути подібні «фільми», коли б відео-конвеєр викриттів налагодила будь-яка із політсил; і як виглядали б такі «зривання масок» – розповіді про один і той же «скандал» у версіях, скажімо, НУ-НС, ПР, комуністів чи ПСПУ… Потрібен був би окремий шоу-версійний канал.

Хоча подібний суспільний резонанс зайвим мабуть все ж таки не був би, хоч і змагалися б «фільмісти» переважно у внутрі-лакуванні та зовні-дьогтюванні. Вже сам факт існування «прозорісної» конкуренції чого вартий!

Тільки аби подібні «акції оприлюднення» та мали можливість проводити незаангажовані – й добре б, аби громадські – структури (це у випадку, якщо відходити від «фільмово»-публіцистичного викладу, з чим і без того добре справляються журналісти).

Зрештою, не гіршим був би й випадок, коли б подібні викриття регулярно й офіційно проводила б котрась із по-серйозному незалежних державних структур – на кшталт вже обговорюваного раніше Національного бюро розслідувань (але не на кшталт шоу-Генпрокуратури). Хоча це були б уже не видовищні й багатообіцяючі «публічні екзекуції», а по-юридичному нудні корупційні справи, але як схвально сприйняла б громадськість подібну суху ділову статистику – хто кого за що купив і які терміни покарань високим торговцям призначив суд.

Щоправда, тоді депутати втратили б цікавість до імітаційних ігор у «збір матеріалу» для фільмів.

P.S.
Дана публікація – ще одне переформатування сторінки власного ЖЖ із вже існуючого блогу – http://www.toloka.org.ua/ua/blog/vik_vik/179/

Січ 14

 Цікавецьку шпичку вгородила «правиця» в деяке інше місце організму.

• • •    http://www.pravda.com.ua/news/2007/11/3/66304.htm
• • •    http://www.unp-ua.org/clients/unp.nsf/0/BA746CA63D8C573CC225738800377795?OpenDocument&subname=1&;

У красивій шпичці, яку УНП назвала «спецзаявою», «пріоритетним екзаменом демократичній коаліції» та «екзаменом на патріотизм», гучно вимогаєцця:  

««« зафіксувати як пріоритетні для демократичної більшості та сформованого нею уряду такі кроки:
• • •    Ухвалення законів:
1. «Про встановлення кримінальної відповідальності за публічне заперечення голодомору 1932–1933 років як акту геноциду українського народу».
2. «Про визнання воїнів ОУН-УПА борцями за незалежність України та надання їм статусу учасників війни».
3. «Про ліквідацію на території сіл, селищ і міст України символів тоталітарного режиму та перейменування топонімічних назв, що уособлюють в собі тоталітарну епоху».
4. «Про декларування вищими посадовими особами України, державними службовцями 1–3 категорії та керівниками органів місцевого самоврядування доходів і витрат».
5. «Про визнання втрачених заощаджень українських громадян, що зберігалися в Ощадбанку СРСР, державним боргом Росії перед Україною».
• • •    А також:
– Уряду, сформованому демократичною коаліцією, до кінця поточного року подати заявку про вступ до НАТО та забезпечити вступ до ЄС за вісім років;
– запровадити систему виборів до Верховної Ради на основі відкритих регіональних виборчих списків;
– проведення люстрації;
– забезпечити дотримання вимог чинного законодавства щодо належного функціонування української мови як державної;
– повернення до України її національних героїв, ліквідація пам’ятників Катерині II, а також Леніну, Сталіну та іншим комуністичним вождям.
»»»

Зрозуміло, що деякими пунктами свого «спецсписку» УНП й стягнену раніше з себе ковдру перетягує «із запасом» у свій бік, і майже по-шкандальному та по-правому правильно «перегинає палку», але ж водночас намагається й «креативити»!

Годі й мовити, наскільки гордовито й звучно виглядають:
• і мудре переведення стрілок «втрачених заощаджень» на Росію   ;
• і нагадування про омріяну люстрацію;
• і вимога нарешті почистити від лисуватих голівок з борідками та кепками тисячі центральних селищних майданів;
• й вимагання позішкрібати намертво влиплу тоталітарну смолу із численних тисяч топонімічних назв;
• і таке навздогінно-актуальне (для Одеси) та вчасне (для Севастополя) згадування про нью-єкатерининський монументалізм (варто було б заздалегідь згадати ще й про назріваючий монументалізм путінський – він на підході);
• й докірливо по відношенню до скислої громадськості кинуте нагадування про ініціацію вимоги щодо декларування чиновниками своїх доходів і витрат тощо.

Ясна річ, причини отого «шпичакування» в УНП були суто свої (чи напів-свої), такі собі, як ото:
– висловити визрілу образу щодо своєї непомітності та невраховуваності у сонмі «братських партійних утворень»;
– нагадати про себе гарних і таких правих;
– натякнути, що у складі блоку є не лише симпатики широкої кояліції, а масові базари про широкоштанну коаліціаду не завжди доречні;
– збурити кого ще мона і кого було б нуна;
– попестити вуха виборцям-симпатикам та одними з перших ініціювати поствиборчу імітаційну діяльність тощо.

Ясна річ, і ефект від подібного виступу (чи всього лиш імітаційного сплеску?) дуже вже двоякий, зрештою – як будь-яка палка.
Список векторів потенційного роздраконення відомий. Адже схожі «спецзаяви» тримають за пазухою чи не поголовно всі фігуранти нової ВР (як-от, ПР – негайний статус язику та інші рехверендуми, камуністи – негайний і поголовний вступ у СНД та істинно-єдіную партію й т.п. заморочки-приколи). Та й небайдужі сусіди-іноземці завжди можуть недоречно випустити упереджувальні гази.

Але, але…
Нехай все-таки воно буде. І бажано побільше, позаяк порушувати монопольний рульож політобраних на сцені державотворчого театру інша сторона (нород, вибурці, грумадськість) найближчим часом зовсім не збираються.

Щодо рожевомрійного: це ж десь приблизно отакі, як ота заявограма УНП, але ще кращі – незручні, колкі і некомфортно-стирчливі для гопонентів сорочки (місцями – гамівні, місцями – збуджуючі) громадськість має пошити і натягти – аби аж в тіло вросли – усьому державотворчому політикуму і вітчизняному чиновництву.

А хто сказав, що громадськість скисла?

P.S
Цю “новину” я вже бложив – http://www.toloka.org.ua/ua/blog/vik_vik/173/
Але-але… Хоцця, аби вона була у цьому мему журналі…

Січ 13

     Настільки обрані призвичаїли народне тло до своїх обраннісних церемоніалів, «святих» забобонів та невідкладних потреб, що аж сироти на тілі тла виступають від елементарних жванецькізмів «А пачему ета собственна?»
     Звичайно, важко усвідомити усю глибинність таїства новорічно-різдвяних обрядів, які на обраннісному рівні мають тривати саме 1 місяць і 5 днів – не менше! Інакше ніяк не відновляться богатирські сили билинних героїв-обранців. Не зможуть силою своєю звитяжною поле законотворче потрясати! І зів’яне било цілющого парламентаризму, усохнуть глибинні корені законотворення.  
     Так вже вийшло (чи піарники накаркали), що невідворотне жванецьківське запитання «А пачему ета собственна?» озвучив саме президент. Присоромивши здепутучених фразами, які, зрештою, й личать батькові. Й не лише отому, що згори. А й отим, що знизу личили б подібні фрази. Істинним батькам обраних (себто – виборцям, громадськості).
     Тому й не стрималися кінцівки клавіше-клапальні скопієклапати гарантові слова, мужів громадських гідні.  

«…кількатижневий відпочинок лише нещодавно сформованої Верховної Ради недоцільний, а з огляду на низку невідкладних завдань перед владою, вирішення яких чекає все суспільство – аморальний».
«Коаліція та уряд взяли на себе серйозні зобов’язання, тому будь-яка пауза в їх втіленні здатна викликати несприятливі наслідки, підірвати довіру громадськості до проголошених цілей, віру в їх досяжність. Зрештою, люди не зрозуміють, чому тоді, коли вся країна працює, виняткова каста недоторканних байдикує. Новорічних і різдвяних свят цілком достатньо, щоб депутати освіжили власні сили».
«В нинішніх умовах влада не може дозволити собі ані найкоротшого тайм-ауту. Депутатами стають не для того, щоб після двох-трьох голосувань брати перерву. Відмовою від цих зимових канікул Верховна Рада засвідчить нову мотивацію і якість своєї роботи», – зевсоподібно резюмував гарант.
http://www.president.gov.ua/news/data/1_21644.html

     У присоромницьких стенаннях гарантових ішлося аж ніяк не про заклик по-корчагінськи та по-пашоангелінськи барикадитися у сесійній залі в самісінький Святвечір. Пропоновано було скромненько відмовитися від 1 тижня тропічного пузогрійства (на практиці, щоправда, набігає усі 2 тижні – бо еластична «проміжність» між сесіями розтягується фактично від 21 січня до 5 лютого).
     І що ж найчесніші, найобранніші? Закувікали, як на вертелі…
     – Раніше треба було казати, до того, як ми путівками позатарювались… – звили від невдоволення регіонели.
     – Чистий популізм! – закудахкали комунери. Ще б пак, дух свого улюбленого коника вони за кілометр чують.   
     – Піар-хід, щоб нагадати про себе! Ющ хоче дискредитувати нас, – наїжачено енкаведнулися пенсіонери ленініани.  
     – «Немає ніякої необхідності пороти гарячку», «а цей тиждень нічого не вирішує» – здудлилися й занюняли НУ-НСи.
     А дійсно ж, що може вирішити якийсь там тиждень (хоч і розтягнений до місяця)? У обширах отакенної країни це – тьху! А в баченні обранців це й взагалі нічого. Це коби зайвий тиждень та щедромільйонна армія виборців попахала, ото б ВВП було! А так, не встигнеш як слід біля трибун розігрітися у блокувальних тусовках, а вже й вихідні. Вже й від парламентства глибокозаслужено відпочивати слід.  
     З намріяного: як хоцця почастіше (та погучніше) чути оте сакраментальне «А пачему ета собственна?» у застосуванні до владного обранництва. Не має значення, чи то верховно-владного чи місцево-самоврядного. Але нехай звучать оті запитання і, як електронно-мікронне бомбардування, вибивають врешті-решт СВІТЛОвий ефект на сірому тлі влади!
     Нехай хоч і звучать популістськи, хай вже хоч і з піарним присмаком, але нехай подібні запитання-звинувачення-пропозиції жиють і будуть! І пабоше! І не тока з одного бока! «Воїни світла» від громадськості, не спіть!

P.S
Не вдалося (може через неахтишне володіння інглішем) відразу призвичаїтися до ЖЖ. Гадаю, скоро втягнуся. Поки ж інерційно-симпатійно першоблогуюся на “Толоці” – http://www.toloka.org.ua/ua/blog/vik_vik/192/ 
Гадаю й другоблогування буде втішним не тільки мені…