Бер 29

Звершилось! Стартонули на теренах засмиканої столиці передвиборчі перег-г-гони.

Головний стартонавт – Леонід Черновецький. Головний стартодром – Козине болото (Майдан Незалежності та прилеглий Хрещатик). Вже зранку центром Києва пішла бронетехніка групи підтримки. Вихлоп, гуркіт, мегафони і фафакання: колонами газували жигулятори, джипери (і навіть мотобайкери) Сандея Аделаджі. Аби ніхто не сумнівався, на кожній з залізяк майоріли горді прапори – «Посольство Боже». Боже, як ефектно! Видовище відразу ж спонукає згадати про виборчий бюлетень.

ВІН сказав – поїхали, і змахнув сльозу… Проте розчуленістю у Льониних рядах навіть не пахне. Сьогоднішній день показовий ще й тим, що Льонич задав доволі жорстку, чорнопіарну тональність агітації.

У центрі міста кіпами роздавали цілковито спохаблену подобу колись доброї газети «Вечірній Київ» – свіжий випуск від 29 березня. Нині це всуціль чорний листок Черновецького. Він со-товариші випендрений героями-красавцамі, опоненти – гротескними карикатурами у стилі Кукриніксів часів холодної війни. Супровідні тексти не менш мерські: Кличко – підтриманець гомосексуалістів і трансвеститів. І самі лідери опонентів – недоумки або ж виродки (це вже резюмує Істерена Кільчицька). 

Клоун смішний, допоки не ображений. В іншому разі – бійтеся злого клоуна! Тим більше – владного масштабно.

 

2 коментарі до “Пропала весна! Мерські вибори спохаблять і Київ”

touchofspirit

1:47 am / 30 Бер 2008

Хто ображає обранця Божого Всєякиєва навіть у блозі, того покарають інопланетяне )))

zhovanyk

3:34 am / 30 Бер 2008

🙂
Це ж бо й так – застовпився звідусіль, не підберешся. Політично – із двох боків: у гарантовій адміністрації та в ПР-“опозиціонерів”. Електорально – у несхибних виборчинь-бабусьок, яких продуктовими наборами пригодовує вже не один рік.
Так мало того, ще й духовний фундамент вибудував непробивний – з ним і сила Божа, й Господнє благословення. Й “військо” Посольства Божого на сторожі.
Грунтовний, словом, у нас мер.
От тепер і мені доведеться інопланетян остерігатися. Согрішив ібо без каяття належного…

Коментувати