Лют 28

Користатися Україною як вуличною шльондрою нині модно. Хай вже заїжджі драйвери садистськи душать газовим смородом – крізь нього ще якось можна було б продихнути. Хоч і через раз. Але ж «свої» збочені й зациклені на власних персонах хтиваки скоро вгонять кралю в ступор.  

Парламентарям подобається душити. Пакет на голову, гортань перетисли – не продихнути державі – і шантажують: або моя улюблена поза, або хрипітимеш до віку. І майже в кожного наїжджений коник – Я згори, душу й сотаю. А подать мені мою гору!

Верховний їздець занудством добиває: переконує денно й ношно, примиренські цидулки виплоджує. Знає, що не зможе, але хоче – до сверблячки. Він як «платонік» практикується частіше. А за нього тримачі свічок настирливо рулюють процесом – усім розпишуть, кому куди і як підсідати до принад дівиці-україниці, змученої хтивопикими. І щоб було чим тиснути подбають.

Новина вималювалась: «Президент матиме юридичні підстави підписати указ про дострокове припинення повноважень парламенту, якщо Верховна Рада протягом тридцяти днів не відновить свою роботу».   http://www.pravda.com.ua/news/2008/2/26/72202.htm

Виявляється, той факт, що гарант не зіслався у попередньому розпусковому указі на 90-у статтю Конституції, дає йому потенційні юридичні підстави зробити це зараз. Тобто, тоді він «розпусним» правом формально виходить що не скористався.

Гачок по суті непоганий. Незначне мінюстівське крючкотворство, і верховнорадці – без імунітету. Майже голі і беззахисні. Депутати думали, що на горба залізли на цілий рік залізно, а тут – гопс – підкопчик.

Після свічкотримацької підготовки звісно виступив і сам миротворець; благородньо заявив, що не хоцця йому розпускати Раду – http://www.pravda.com.ua/news/2008/2/27/72257.htm
Авжеж, не хоцця. А вимусите – мушу!
Такий собі звичайний тиск. Проста така дебеленька ломацюга для розкобелілих обранців долі. Як же без палиці у цьому світі?

Отож, почнемо КАПАТИ на мізки. Перша крапля – з 13 лютого. Першй крапліст – Яценюк. Крап-кап – і місяць збіг. Парламент недієздатний? Оголошуються дострокові вибори!

…Як там краля-Україна, обліплена маслаками хтивих тіл – ще дихає? 

Лют 24

Спорт – хліб патріотизму. І м’ясо політиканства.
Попри елементи популярного силового видовища, билися не просто два спортсмени, змагалися самолюбствами Росія з Україною. З російських форумних обговорень свіжого поєдинку, вибачте – смердить, сочиться й капає: гіркота, жовч, спльовуються масні хохлізми, звинувачується негідний Росії ґяур-дагестанець. 

Звичайно ж, класичним «протистоянням» двох держав був би поєдинок Кличка із «волохатим росіянином» (як зве його моя мала донька) – печерним ведмедем-грізлі Валуєвим. У типового «Іванова» з Дагестану (де рясніє Ханами–Султанами та Мустафаєвими-Ібрагімовими) як схожі до російських можна вичленити хіба що 2 риси. Першою може бути зовнішність, другим – відверто реваншистський стиль ведення бою. До втоми, на перших раундах Султан вибухав помстними ударами фактично кожного разу, коли його діставали Кличкові джеби, а потім і удари правицею.

Таким же стилем поведінки грішить чи не упродовж всієї своєї історії реваншистська Раша-імперія. У новітній час Україна нокдаунувала «старшого брата» аперкотом проголошення незалежності. З тих пір будь-які ствердно державницькі дії України зустрічалися аж занадто «адекватними» шаленими випадами з боку еРеФи. Ще б пак, не залежна від імперії сусідка дразнить і муляє однією вже своєю присутністю під боком. Так і хочеться дати їй в «рожу». Причому, не по-професійному, не по-кличківськи, а у такому стилі, який намагався нав’язати в останньому поєдинку російський спортсмен Ібрагімов – влаштувати місиво па-русскі. Добре, що професіонал Кличко не повівся на провокування «атарвацца».

Діяли б таким чином і українські політики (себто, не емоціями, а як профі). Згадати останній візит Ющенка та прем’єрки до Расєі – гарантів фейс російські реваншисти виснажили інтенсивними джебами, а от на Юльці неджентельменськи відірвалися вже щедрими ляпасами лівою-правою-лівою-правою. Притлумлена, фактично нокдаутована Юлька змушена була уникнути подальшого спілкування із будь-ким, взяти тайм-аут і залягти (до понеділка).

Для українських владних політиків поєдинок буде дуже й дуже складним. Адже апріорі перемога гарантована рф-реваншистам. Занадто вже велика різниця у вагових категоріях. І аж занадто довгі руки. Руки-спрути, які обплутали усю українську економіку, звасалили політикум, тримають в опіумному стані ностальгуюче старше покоління та байдужу до живої думки частку молодого.

Так, тут не до перемоги. Але й програти можна гідно, не зрадивши і не здавши з потрохами національні інтереси. І не дозволивши росіянам об’єднати чемпіонські звання та пояси за версіями СНД, РФ(розширена), Нью-СРСР. А ще – належить зберегти пояси за версіями СОТ(WTO), Європа, а можливо – й НАТО…

Так що, піднімайтеся з підлоги, панове політики, ставайте в боксерську стійку і гідно тримайте удари. Гонг сповістив про новий раунд!
         
 
  
фото: © AP/Scanpix
http://drugoi.livejournal.com/2532813.html

Подробиці поєдинку

Лют 24

Лозунг «Закон один для всіх!» тріщить по швах. І трісне, нічого його й ліпити. Бо закон – не один! І не для всіх! Банально і загальновідомо – це несхибні постулати корумпованого суспільства. А лозунг – штучно дута кулька.

Тому щодо ігор в ґратування хочу заспокоїти усіх фанатів-обожнювачів тих чи інших вищоешелонних політиків. Панове фанати політиків, бережіть нерви, ваші кумири будуть кумируваити безашкодно, успішно й довго! І ніхто нікого нікуди не посадить. Тому що нема такого закону для обраних. Каста недоторканних – непосаденна. І по відношенню до закону завжди буде білою і пухнастою.  

Яким винним не був би Луценко, кого б не пришиб, ну не покарають його – і квит. Хоч мільярди розтранжирив би Рудьковський, відповідальність – не для нього. Хоч десятки пішоходів розчавить Черновецький  – він все одно буде біля керма. Навіть якщо б Цушко дощенту розтрощив Генпрокуратуру із цілим полком силовиків – його все одно рядили б янголом во плоті. А Ківалов, до речі, невдовзі Героя України відхопить.

Воно то звичайно ж, якщо вже лізти на повного рожна: скажімо, який-небудь ґарячій Грач укупі з охороною покладе сп’яну півсотні ресторанних дуп, чи блатной рєґіанал влаштує деінде (внє Данєцка) бєспрєдєл, то бєспрєдєльщіка, звичайно ж, ізолюють. Але знов таки – не за ґрати, а в спецсанаторій (в гіршому випадку – в «елітну» психушку ). На якийсь час, допоки скандальні хвилі притлумляться.

Мова ж бо не про екстрим-заскоки, а про буденні, рядові  корупційні злочини, які давно вважаються звичною справою у середовищі «своїх». Забезпечив прибуток партії, лідерові клану, зрубав бабла на вибори, потрафив високому шефові (не важливо, що при цьому відрекошетило збитками на півдержави) – одержи заслужений процент, відкат, елітні умови для власного бізнесу, можливість присмоктатися до золотого краника чи інші пільгові «дрібнички».

Чи потрапив, скажімо, однопартієць або однокоаліціянин у скруту. Герой-посадовець (з власної ініціативи чи після волання «наших б’ють») підняв на вуха весь свій адмінресурс (який вже є під рукою, краще силовий чи податковий звичайно ж), наробив шороху – і врятував колегу. Усьо, врятований (і однокланники врятованого) грудьми ляжуть, під машини прокладками Obi постеляться, але не дадуть образити друга.

Прикро, але  вигороджування недоторканних – попри існування нібито опозицій – продовжує залишатися тотальним. Саджати провладних не дає влада, саджати відлучених від влади не дає опозиція. Таким чином, і влада, і так звана «опозиція» є усього лиш двома різноколірними сторонами однієї корупційної медалі. Тобто, і ті, й інші – одним корупційним миром мазані.

І саме в цьому питанні політичне середовище має омріяне спільне, всеоб’єднуючий стержень: і мандаринові, і баклажанові, і брунатні в цяточку – всі вони – Каста недоторкастих.
 

Лют 21

Технічний рульож продовжує вручати людству сюрпризи. Важко втриматись від подивованих «вау!»
Маніпулювання із планетою і картографічні подорожі по ній зробила звичними мапа Google. Невдовзі з Гугл-овою допомогою можна буде подорожувати не схематично, а більш захопливо і майже «реалістично»  – інтерактивно і тривимірно. Досі неймовірні речі стають реальністю завдяки потоковому відео.

Цією новиною був шокований трохи раніше технічно підкутий zvjazkovyj , я ж осьде нині. Але ліпше не ваукати, а уздріти. Подорожувати всередині відео можна мишкою прямо під час програвання ролика:

http://demos.immersivemedia.com/

Для англонемовних зручніше буде отамочки –  http://photodealer.ru/news/revolyuciya-potokovogo-video

Ера матриці нависає, панове!

P.S.
Показав нові можливості “оглядання” всередині відео 6-літній доньці. Перща реакція – зацікавлення. Трохи поюзала – розчарування. Її резюме: аби можна було ще й міняти це відео по-своєму, а воно приймало зміни і реагувало на них 
 
Так що те, що для нас “шок”, для “матричного” покоління – “малавата будет!”

Лют 20

Коли на публічному язиці мнеться Льоня Черновецький вприкуску із темою зустрічі «зими з весною», перша реакція – невже?! Невже знову настає той рідкісний момент, коли до космодромної голови Великого Мера повертаються із всесвітних мандрів її складові?
А й дійсно, збрелися. Принаймні частково. Нехай хоч і стараннями мерської спейс-команди.

Цього разу – в канун Стрітення – зимова космічна «відмороженість» мера зустрілася із його весняними гламурними фантазіями. У столичну мерію зігнали косяк голих моделей, «одягнених» у барви бодіарту. Саме вони й були швейцарами-зазивалами на ошарашливо новому святі.

Взагалі-то, мерові страшенний плюс: він заснував новітню культурну традицію – дарувати українцям (найперше, запрошеним у мерію) танцювально-карнавальні звичаї світових обширів, натякаючи на їхню близькість із вітчизняними «костюмованими забавами». Ну, заодно і сам позабавлявся.

Хай там як, маскарадний бал «Карнавалія» відбувся. Удвічі приємна зустріч – і з мистецтвом, і з доукомплектованим мером.

http://rus.4post.com.ua/obrazi/73421.html?photo=5
http://www.slavuta.org.ua/ru.5218.index.html
http://news.liga.net/news/N0704133.html 
http://www.civicua.org/news/view.html?q=1045126 

    

    

Лют 17

Знову трагедія на політичному поприщі, де нахабні «страждальці» скоро штабелями ляжуть і один поперед одного клянчитимуть громадського співчуття. Як перед виборами прям.

На депутата упав депутат. На Шуфрича шуфнув Лук’янов. З гуркотом, «стрімким домкратом»… Воно б усе нічого, якби падун не був у комплекті із власною автівкою. Недоторканність якої, до речі, брутально порушено –  http://www.pravda.com.ua/news/2008/2/16/71716.htm
 
Недаремно ПееРівці чисто па-благароднаму гнівно вимагають правової оцінки скоєного, ініціюють парламентське розслідування і створюватимуть спецдепкомісію. Руки геть від депутатських автівок! У зачинщиків бійки недоторканне все – від пантофель до автофель! 

Ну що ж, шрами – окраса бійця, гіпсова пантофля – окраса клоуна. Все по сценарію, піар у тему, на сцені – повний успіх.

     

Лют 16

 Путін поставив рекорд базікання. З їдного боку, важко й знайти гаранта, якому вистачить словарного запасу на 4 години 40 хвилин більш-менш осмислених проповідей (окрім Фіделя Кастро та Уго Чавеса звичайно ж). З іншого – наговорити стільки лабуди на адресу України!  

Перше, що штрикає й непокоїть (не лише на другий день після ВВП-шних одкровень): Боже, Путін і досі у стані війни! Базари про численні серйозні загрози національній безпеці еРеФи, про лінії оборони, позиційні райони ведуться крізь шокуюче серйозно зціплені зуби. Причому відразу видно: шори і штори сидять на фундаменті бетонних стереотипів часів холодної війни. Не знаю якими методами вганяли їх у глибини підсвідомості молодого КаДеБіста, але саме ті стереотипи продовжують несхибно керувати Путіним. Школа однак!  

Хай вже воює зі США, але з Європою (і зі всім, що має до неї відношення або ж збирається мати)! Схоже, світ ВВП кроєний строго надвоє – його імперія та вороже оточення, більше чи менше просякнуте соусом «USA».

Непокоїть і саме трактування Путіним безпеки. Він планує перенацілювати ракети ударної дії на об’єкти протиракетної оборони. Тобто, якщо путятинки (ядерні боєголовки РФ) не мають комфортного маршруту – це небезпека. Весь світ має бути під цілковито безперешкодним путінським прицілом.

    

Цікаво було б почути відверту відповідь ВВП, коли саме Україна стала для нього небезпекою та загрозою національній безпеці Росії – коли оформила незалежність чи визріла на помаранчеву революцію? Напевне, відразу ж як тільки усвідомила себе окремою від імперії державою.

Путін активно заперечував агресивність Росії, не помічають яку хіба що бравурні патріоти РФ. А яке тоді забарвлення у його наступного формулювання щодо України:
Мы будем вынуждены перенацеливать наши ракеты на объекты, которые мы считаем угрожают нашей национальной безопасности. И я обязан сегодня об этом сказать прямо и честно, чтобы потом не переваливать с больной головы на здоровую” – зі слів на останній «Большой пресс-конференции» – http://www.rian.ru/politics/20080214/99187119.html
У найкращому разі із цего висловлювання сочиться дебелий егоцентризм, яким важко не образити будь-як товстошкірого сусіда.

Щодо здорової чи хворої голів: може каску залізного гаранта все ж бо підточила іржа непомірних трудових перевантажень? «Все эти восемь лет я пахал, как раб на галерах, с утра до ночи, и делал это с полной отдачей сил» – жаліється Путін – http://www.rian.ru/politics/20080214/99185527.html

От чи туди, куди прагне ВВП, пішли його сили: останніми своїми ультимативними погрозами ВВП не залякає чи упокорить українську громадськість, а скорше побільшить число українців, які зрозуміють, що значить для України НАТО.

Не знаю, як оцінюють стан кадебістського вояка фахівці-медики, як на мене – сподіватися марно, психіатр Путіна не врятує. Ідеться ж бо не про який-небудь обсесивно-компульсивний розлад. Череп універсального солдата VVP прошитий НАСКРІЗНО. А от Україну якщо не рятувати, то убезпечити від того маніяка – як не крути – доведеться.
 

Лют 15

Протиборство і взаємопритлумлення політичних шоу-проектів триває. Роздуваються бажані, прикриваються незручні, парад конкурентних успіхів, піар-програшів… Імітація активної роботи…Важко й назвати галузь, у якій тема арешту Рудьковського не стала б топовою, хіба що в сантехнічній (та й у ній уже мабуть з’явилося фахове дослідження на кшталт «Відмінності пливу каналізацій слідчого ізолятора СБУ та Лук’янівського СІЗО на самопочуття Миколи Рудьковського»).

Шаленіючи від збудливогоо аромату смаженого піар-гриля, крутяться навколо підкопченого страждальця колишні коаліційні колеги. Клопочеться біля ніг жертвенного шоу-героя і кишенькова виборювачка прав людини. В даному разі реактивно-швидка допомога по захисту потрібних для партійної справи людей – пані омбудсменша вкотре засвідчує: її пріоритет – права елітної людини.

НУ-НСам же такий піар життєво необхідний, оскільки саме вони – найпряміші спадкоємці майданного сподівання узріти бандитів і корупціонерів за гратами. Добре, з Кучмою без кари вже змирилися; пробачили і хама-Януковича; проковтнули й безкарність відверто нахабного махінатора Ківалова. Майже звикли бо – карна справедливість восторжествовує із точністю до навпаки. Елітним бандитам і корупціонерам – чини-регалії, пам’ятники-медалії, офіціозна шана.

Так чи інакше, корупцією вищі державні мужі взаємопов’язані нерозривно. Таким чином, ґратувати нікого, бо кого не посади, його «хвости» потягнуть і тебе. Тож і залишається лише видувати трелі у свистки-манки: погрози ув’язненнями за минулі «гріхи» буденно прокручуються як внутрішні перерозподільчо-владні важелі та зовнішні галюциногени для виборців.

Але без м’ясних жертвоприношень «натурпродуктом» все одно не обійдешся – свідченням цього є й тисячолітня світова історія, і новітня також (Кучма успішно розплатився свого часу жертовним м’ясцем Лазаренка). Та й конкуренти піджимають: не відгундосиш милу серцю громадськості пісню відплати за гріхи, нею потішать народні вуха опоненти. Після останніх перевиборчих поразок регіонали точно не втримаються і при нагоді щедро відсимфонять у такт карним суспільним очікуванням.

Як жертовний клондайк примхлива доля обрала соціалістів. Зганьбилися, пороздраконювали усіх симпатиків та ще й у невдахи втрапили. Формально жертовно спраглим розв’язала руки не суспільна антипатія до соціалістів, а їхнє відлучення від депутатської недоторканності та активного політичного життя. Врятує ж СПУ хіба що навсебічне шантажування огульними викриттями, а також те, що їхні найпривабливіші уламки все ще ситуативно затребувані і для декого ще згодяться «на підметки».

Зокрема, Рудьковський. Саме зараз триває його ліплення.

Закони піар-жанру вищої політики – грати на наївній громадськості, як на старих цимбалах. Аби відмитися і потім успішно реінкарнуватися, Рудьковський змушений діяти згідно з ними. Йому зараз конче важливо ламати образ. Досі він ґоґорився півнем, гріб копитами, як баский мерин. Нестримний, вибуховий, готовий будь-якої миті відгавкатися, дати відсіч звинуваченням. Викриті факти нахабного транжирства і кобельської поведінки чудово лягли на той образ, посиливши його – хтивий мачо, ковбой і транжир. Таких не шкода – посадять, то й по заслугах.

    

Але тепер – після відповідних регіональницьких піар-кореляцій, новий образ має викликати співчуття, жаль. Хвора, знесилена людина, яку жорстка влада безжально репресує. А щодо колишніх хтивих вояжів із коханками – погляньте, людоньки добрі, хіба міг оцей немічний інвалід у колясці красти і транжирити, та він же потребує соціального захисту, благодійної допомоги на лікування, опіки держави. А натомість він зазнає лиш знущань і поневірянь з боку ненависної влади.

Рудьковський за гратами    

Отак і ліпиться оновлений герой політичного паркету. Хеппі-ендом може стати подальше розквітнення цього Попелюша на котрійсь із показово чільних посад Партії регіонів. Але лише у разі виключно успішного піарного резонансу.

Соціалісти намагаються уривати шматки із гарячого піар-пирога й собі, але їх мало хто чує. Й схоже, хочуть чути все менше. А на «страждальця» явно поклали око: в разі успішного відмивання його підберуть як Шуфрича. Регіоналам потрібні скандалісти й крикуни – їм брак кадрів дошкуляє. ПР зазнало й зазнає немало втрат (в тому числі й глашатайних): наслідки перевиборів, Кушнарьов, Богатирьова, загроза втрати команди Ахметова… Шуфрич із Мірошниченком та Тарасик із Ганнусею ситуацію на потрібній крикливій ноті не втримають.

Інший уламок та потенційний заґратосид – Цушко – для відмивання продукт малоконкурентний. Сам по собі невиразний, та ще й зносився, погас. І возитися з ним накладно, й користатися неефективно. Відтак, його якщо і захищатимуть, то переважно по інерції, бо надто вже багато його «хвостів» між регіоналами застряглі. Тож якщо вже кому й пощастить посидіти трішки (місяців шістко), то може що йому. Як-не-як, гарантовими вустами кримінальну відповідальність було Цушкові обіцяно…

А от Семенюччине соло – під пильним наглядом і опікою, її карта ще не відіграна. Глашатаї із простацько-народним іміджем, колоритним сільським прононсом, що їх сприймають за своїх у низинках і глибинках, регіоналам потрібні не менше, аніж пещені інтелігенти. Та й не тільки регіоналам згодився б такий персонаж, а й тим же НУ-НСам. Тож дуже імовірно, що найближчі події ще подарують громадськості доволі цікаві видовища за участю колоритної Семенючки.

А щодо Рудьковського, більш-менш втішне майбутнє йому забезпечене і без прослизання в обойму ПР. У розв’язці шоу, яке встигли наворочати, президент навряд чи умиротворить ситуацію медаллю, тут вже орден знадобиться. Святого Моїсея-мандрівника. Із наплічними лямками.

Але це так, версії…

Лют 13

   
Війна довкола НАТО набирає обертів. Звичайно ж – штучно, звичайно ж – стараннями її диригента –  Великого вседержителя Путіна, який брутально й безцеремонно ультиматує «З НАТО – без газу! Без НАТО – з газом!». Виступ на підсумковій прес-конференції українського гаранта, якого 4 години поспіль пресували й прасували раша-ультиматівці, справляє гнітюче враження. Ющенко виглядає як поскубане курча. Голос приглушений, говорить неприродньо, вимушено.
Звичайно ж, куди приємніше було б бачити гарантові груди, по-державницьки гордо й незламно випнуті назустріч зверхньому виклику, чути виступ українською мовою, відчувати впевненість у речах очільника європейської держави. Але – аж ніяк. Скис курилка.
У свою чергу, Путін не може не насолоджуватися напівняченою проповіддю, що йому бачте не хочеться спрямовувати на територію України свої ядерні ракети ударної дії. Ех, даремно віддали ми рашівцям ядерні ракети! 
  
Проросійські ж васали-регіонали, цілком зосередившись з подачі босів із Москви на сліпо-глухому блокуванні будь-якої роботи українського парламенту, урізноманітнюють свою рутинну депутатську блокувальну роботу, бавлячись жовтими і синіми кульками  з написами “НАТО ні!“. Кульки, до речі, також нагазовані. От ті кульки якраз мають ідеальний вміст – вони і з НАТО, і з газом.

Мильна ж булька роздувається все більше…

ВР_12.02.2008 - 8      

Лют 13

Владники кермонули по-чоловічому. Лист трьох – приднатися до плану дій щодо членства в НАТО – вчинок. Слюні ж регіоналів з цього приводу – навряд чи.
Та й Москву слюні – коли на кону їх євразійські амбіції – не влаштовували. Телефони побагровіли від ричання в бік васалів-регіоналів. Раша-шефам мало, що парламент цілої держави одним путінським дзвінком можна зробити цілковито бездіяльним. ПееРи зобов’язані були забезпечити ще й вуличні безпорядки – проплатити вуличне так зване обурення народу.
Серед рефлексій на цю тему прикольним (і символічним) мені видався «патріотичний» коментар до блогової сторінки «Фас!!! НАТО!» ( http://www.toloka.org.ua/ua/blog/vik_vik/196/ ):

«« Скоріше і скоріше в НАТО! Геть московських прихвостнів, негідників і ворогів українського народу! »»

Бур’яни – густіше нікуди! Такими-от лозунгами-гетями можна до решти струїти будь-яку справу. Особливо тезою про «ворогів народу». Подібні категоризми, до речі, є доволі універсальними і годяться для будь-яких «екстремістів».
Пропоную усім бажаючим універсальну кричалку, що підходить до усіх тем  :

Скоріше і скоріше в СНД! Геть американських прихвоснів, негідників і ворогів слов’янського народу!

Скоріше і скоріше у Росію! Геть європейських прихвоснів, негідників і ворогів великорусського народу!

Скоріше і скоріше у вегетаріанство! Геть м’ясожерських прихвоснів, негідників і ворогів овоче-фруктоїдного народу!

Скоріше і скоріше до кохання! Геть імпотентських прихвоснів, негідників і ворогів здорового сексу!

Скоріше і скоріше у геї! Геть бабських прихвоснів, негідників і ворогів чоловічого роду! 

Скоріше і скоріше у касу! Геть стаханівських прихвоснів, негідників і ворогів пиволюбного народу!

…………………………

Із серйозного P.S. до теми гетьових кричалок-виганялок:
З легкої руки митця-скульптора від глиби каменю відсікається все «зайве». А хто в України скульптор (вершитель долі), що вирішує – хто і що у ній зайве? Навіть не в господній це волі.
З пісочниці тих, хто не нравицця, вигнати можна. Та й зі спільного човна можна, випхнувши за борт. Україну ж не розіпхаєш: що євролюби, що русскофіли – усі законні співгромадяни. А як консенсус той «зліпити», бог його зна…
 

http://zhovanyk.livejournal.com/3424.html