Віктор Жованик » Just another BLOG.NET.UA weblog
Лис 18

Єзуїтствуючі братчики-анархісти, Mazurok-geroizatsiaнаштовхнені своїм підступним поводирем на чергову вибухову тему, піарнулися по-чорному. Радикальні промо-провокації навряд чи були вчасними й навряд чи – чесними. Однак сама тема «геройського» месництва на поверхню замутненого розслідування справи «караванського стрільця» спливла й без сторонньої «допомоги».

Місяцем раніше її вже намагалися «втопити». Частину подробиць розслідування справи Мазурка було «засекречено» якраз через подібні побоювання. Це був перший «офіційний» острах героїзації «караванського розстрілу»:

«…из показаний выжившего охранника следует, что руководство ТРЦ не просто молчаливо поощряло вымогательство денег, но и объясняло низкую зарплату охранников тем, что «недостающее» они могут «добрать» во время дежурства.
С учетом таких показаний охранника было принято решение НЕ ОБНАРОДОВАТЬ сказанное им, чтобы не вызывать в народе ненависти к охране и не делать из Ярослава Мазурка национального героя, так как в такой ситуации возможная помощь населения в поимке убийцы может прекратиться
…»

Більш ніж зрозуміло: головна небезпека – не в припиненні подібної допомоги, а в можливому НАСЛІДУВАННІ. Який безлад і паніка наповнять країну, якщо подібні «герої-неогайдамаки» почнуть перетворювати її на гуляйполе – методично відстрілювати хапуг-митників, пресувальників-податківців, а найбільше – багатотисячну жадібливу дорожну армію рекетирів-даішників! Що за радикальною логікою є ніби ж і «справедливим». Але яким варварськи-кривавим! Не приведи, Господи!

Лис 13

Просерфінговуючи новиновими Януковича-родиназавулками, копійнув прикольний провокаційний комент – типу запитання до гаранта:

«Ал-р Янукович близок к возглавлению рейтинга богатейших украинцев. А ведь еще до 2010 года годовой прирост его капитала составлял не более 20-30%. И вдруг в 2010 небывалый успех – прирост в 500%! В 2011 – уже 850%. А на ноябрь 2012 (до конца года еще целых 2 месяца!) абсолютный прирост его богатств составил аж 1300%!!! Что это – случайное совпадение?»

Що тут скажеш, цифри ж цілком висмоктані з пальця. ))) По-перше, реальні цифри не закінчувалися б на «нулі» (це було б 821 чи 1273 відсотки, скажімо)… По-друге, реально успішний бізнесмен без успіху не залишиться, за будь-яких владних «розкладів»… 😉  Працює людина… Татко ж благородно не заважає йому працювати… на благо роду. 🙂

А всім незгодним залишилося тільки кидати електронні камені в огород. В огого-РОД!

Кві 28

Недавні ультимативні заяви Хорошковського, як не крути, сомалійщиною тхнуть виразно… То ходіть, пане, далі! Більше заручників – масніший викуп! ))) Рвуться до Тимошенко гості? Милості просимо. Але пенітенціарне “добро” – тільки на вхід. Коли “гостей” накопичиться, торгуватися можна буде вже по повній. ))) Викуп за Тимошенко – угода про Асоціацію. Ціна за посла ЄС вже більша – безвізовий режим у Європу. За найвищого ж гостя – президента ПАРЄ – й викуп відповідний – повноцінне членство у Євросоюзі! Ні більше, не менше. ))) Чим перевершиш ефективність піратської схеми?..

Хорошковський: Ви підпишете угоду про Асоціацію, ми відпускаємо Тимошенко

Але… Піратські аналогії аж ніяк не передбачають ще один сомалійський атрибут, що увірвався в українські реалії – теракти! (((

Лют 21

Вважається, що «справжнє обличчя» людини (так само – партії людин) проявляється не в стані «глибокого шафе», а якраз в екстремальних ситуаціях, перед лицем небезпеки, коли індивід рефлексує на головний подразник – страх.
Як на мене, оце і є «справжнє обличчя» ПР (скули котрого вимальовуються з повідомлення про реакцію влади на спротив “афганців” – «Лідеру “афганців”, які стали спиною до Януковича, пропонують виїхати з країни»).
Якраз “афганців” (як і будь-якого, по-справжньому ОРГАНІЗОВАНОГО угрупування) влада тупо боїться.
Тому… Українці, не бійтеся організовуватися! )))

Гру 12

З точки зору рядових переконаних синьосимпатиків: стабільність і процвітання в Україні вже настали б, якби справжнім професіоналам не заважала працювати істерія опозиціонерів. Вихід один – те, що заважає, з дороги слід прибрати. І торжество демократії настане відразу після ліквідації опозиції.

Яку опозицію і в чиїй особі “ліквідовувати” – нікому пояснювати не треба, а от який зміст матиме подальша “синя демократія” – питання… Словом, варіант “тюремної Юлі” якраз і подається як “торжество справедливості та правосуддя”. Щодо самого ж вигляду “ліквідації” думок ще більше: це і політичне забуття, і пожиттєве ув`язнення, і навіть фізичне усунення…

Точки зору безпосередніх “роздувачів істерії” теж вельми розмаїтими не назвеш. Діагнози й щодо Луценка, й щодо Тимошенко схожі – “важкий, критичний стан”, який щодень погіршується фактичним ненаданням медичної допомоги. Процитуємо: «…донька Юлії Тимошенко Євгенія Карр в інтерв’ю німецькому виданню “Bild” днями заявила, що її мати помре, якщо ніхто їй не допоможе. “Моя мати дуже хвора, і вона не отримує необхідної медичної допомоги, страждає від невідомого висипу на шкірі і майже не може ходити”, – сказала Є.Карр».

От якраз у цьому “соусі” найбільш інтригуючими, шокуюче цікавими (а може саме від того – й правдоподібними))) можуть видатися й версії “параноїдальні”. Одну з них – проти ночі – здавшись під напором “знавця”-ейнштейна, перекажу стисло. Отож, після невдалої нейтралізації Ющенка, організованої свого часу, у нинішньому випадку з набагато “небезпечнішим” представником опозиції відповідні секретні служби (не факт, що українські) діють також НАБАГАТО обачніше – аби спрацювати вже без промаху і “навєрняка”, але водночас – “правдоподібно й елегантно” (від останнього “професійного” терміну стає аж моторошно). Тому й робота у даному разі ведеться комплексна (багатьма засобами впливу).

З-поміж таких засобів знавці-параноїки вирізняють різнотипові хвильові (ультра-, інфра- чи т.п.) випромінювачі, котрі розроблялися ще з буремних СРСР-них часів (зокрема, у вигляді від звукохвильових “модуляторів-гармат” до мініатюрних убивчих “брелочків”). Бо як кажуть – й їжаку відомо, що лікувальна панацея – хвильова терапія, якщо її обернути навпаки, може бути досить ефективною “кілерією” (психотропною, імуновбивчою, дестабілізуюче впливаючою на роботу внутрішніх органів жертви, доводячи останні до “колапсу”, а жертву до коми, клінічної смерті). Або ж просто, здатна за короткий час перетворити цілком здорову людину на “ходячу руїну”.

Так-от, УВАГА: щ-щ-щоночі за стінкою камери Тимошенко (за технологією, апробованою на Луценкові) вмикаються 1-2-4 таких-от хвильовички, котрими методично донищуються залишки здоров`я лідерки опозиції. Тому й інакших камерних новин щодо її стану, аніж “важкий” чи “критичний” ви апріорі не почуєте!..

Ну як, страшно?..

Чер 14

У парадні колони владних «новацій», спрямованих на перекроювання того, що за два десятиліття наформувало для всіх нас поняття У-К-Р-А-Ї-Н-А, вклинюється все більше відверто ж-ж-ерстяних. Як-от остання (достеменно варта цитування):

«Молодь, яка підтримує Партію регіонів, отримає знижки в магазинах і нічних клубах»

««« Члени Всеукраїнської молодіжної організації Молоді регіони матимуть ексклюзивні знижки в магазинах, розважальних закладах та медичних закладах по всій Україні.

Презентація відповідної дисконтної картки для молоді анонсована на 16 червня, говориться в прес-релізі, розісланому Молодими регіонами.

“Дисконтна картка Молоді регіони – це ексклюзивний клуб Всеукраїнської молодіжної організації. Ця картка може бути засобом оплати за певні послуги та гарантією надання знижки для членів Молодих регіонів у торгових представництвах партнерів Дисконтного Клубу”, – говориться в прес-релізі.

Зокрема, члени молодіжного крила Партії регіонів зможуть мати знижки на придбання одягу, взуття, косметики, парфумерії, послуги салонів краси, спорткомплексів і культурно-розважальних установ. У перспективі дисконтну програму планується поширити на медичні установи, продовольчі магазини, ресторани, кафе та АЗС.

У презентації дисконтної картки Молоді регіони візьме участь народний депутат України, голова ВМО Молоді регіони Андрій Пінчук.

Нагадаємо, раніше ЗМІ повідомляли, що студентів Харківського національного педагогічного університету ім. Сковороди змушують вступати в Партію регіонів. »»»      (“Кореспондент“)

Хто не пам’ятає черновеччину з гречкою й олією?  Винахід простий, як двері, й не менш ефективний. Як не поширити подібне, але вже в «безподібному» масштабі!? Вкотре скориставшись звичною формулою «Все геніальне – банально просте!» Роздавати ж значно зручніше пільги. Й обіцяти – майбутню шару. Це вам не якась там хлібна картка, а диско-о-онтна (причому, універсальна – від аптеки до АЗС)! Картка-ПееРка!

Згадайте, скільки ви чули розмов про прагматичний меркантилізм і меркантильний прагматизм сучасної молоді. Так-от і його можна використати – не пропадати ж «добру»! Як багато в Україні знайдеться таких, кому до тіла ближче не власна, а ідеологічна сорочка? Правильно, вельми небагато.

Ви встояли перед першим «траншем» пільг, за які пропонується купити вашу позапартійність або іншопартійність? Нема проблем, розширимо перелік! Як вам пільги на оплату житлово-комунальних послуг, користування газом та електроенергією? Мало? Вам додадуть ще пільги на молодіжний житловий кредит… І ще… І ще… Пільги на користування платними нужниками врешті-решт. Перед подібною «психічною атакою» пільгових обіцянок встоять хіба що поодинокі екземпляри «пропалено антивладних фанатів». Всі інші, як горіхи, посиплються в кошик мегачленної партії – владно-всевладної ПР.
 
Тому – не брикайтеся: якщо й устоїте перед надцятою пільгою, котрась стонадцята вас неодмінно доконає! І ви, сором’язливо потупивши очі (в разі, якщо ви у душі все ще патріот іншого кольору), поплентаєтеся вступати до найщедрішої з партій. Відтак – наваристого вам вступу! Особливо, якщо не забудете, прискіпливенько так, поторгуватися. Продаватися – так з пільгою!

Лют 16

Український хоррор: ніщо не бадьорить воєноборчі сторони так сильно і тремтливо, як очікування війни свіженької…

Здавалося б, чого ще більш бажати: владно-політична будівля скомпонована настільки картато, конфліктно та непримиренно; волохатий смердливо-газовий сусід-нахаба настільки увійшов у раж, що війни без перерв на обід гарантовані на десятиліття. Мало того, навсесвітній вулкан кризи настільки густо присипав перцем та попелом рідні економічні обшири, що роками не відічхаєшся. Ну як не бути в тонусі?!

Звична річ: першій особі держави приспічило ще раз звернутися до всенького свого народу. Навіщо? А хто сумнівався б – щоби повоювати: прем’єрку зайвий раз потовкти, себе вкотре виправдати, начебто ніяк не причетний гарант до неприємностей вседержавних. Біло-пухнастий себто. І що, хтось поспішає ганьбити песиміста-очорнителя за, вибачте, чеснооке блюзнірство? Аж ніяк, звикли вже – а ля ґер, ком а ля ґер. Жодної потреби нема навіть прослуховувати тії звернення: й хрущеві ясно наперед, що скаже «ясноокий».

Юльку-акулку хоч слухати цікавіше, хоч оптимізмом трохи підзарядить. Та й у войовничості своїй бойовитіша, здібна навіть з’язвити пообразніше. Годі й змагатися з нею хамовитому опозиціонеру – ватній іграшці Ренатика, у якої регулярно клинить роботовий гучномовець.

Дик, а мріється ж саме про це! Щоби ЗАТКНУЛИ (запломбували, закоркували, забетонували) свої зчорнілі роти лідери наші, щоби гикавиця до кольок їх скручувала при першій же спробі товкти одне одного. Жодних звинувачень і взаємних знищень хоча би на час кризового «водного замирення»!

Але ж – не змовкне канонада. Якнайперше – зі смердючих закутків СП, звідки так і ллється гнидло. Зовсім не завадило б, хоч по суті це лише дешевий піар –
«Люди Тимошенко просять Князевича перевірити психіку людей Ющенка»
http://www.pravda.com.ua/news/2009/2/9/89347.htm

Якщо не з психопатологіями, то, принаймні з людиноненависництвом межують хворі фантазії Кислинських–Соколовських–Завад… Регулярно годуючись їхніми діоксиноподібними блюдами, гарант гарантовано плодитиме лише чорноту і розпуку. Навряд чи що інше. Й це мабуть тіко титанічними зусиллями СП рейтинг довіри до Президента вдається утримувати на рівні 2-3%. Та рейтинг той – не більше 0,2-0,3%! З наближенням до нуля, а далі – до мінусового.

Дебелий шмат месіанських та патріархальних комплексів Ющенка пояснює його психопатологічний портрет, яким порадувала «УП» –
«Психологічний портрет Віктора Андрійовича Ющенка»
http://www.pravda.com.ua/news/2008/10/21/83206.htm
«Психологічний портрет ВАЮ-2»
http://www.pravda.com.ua/news/2008/10/22/83312.htm

Може трохи менш яскравим, але небезсимптомним був би й аналогічний портрет прем’єрки! Й аналіз протягів, які свистять в обізленій макітрі містера Я. Й узагалі: отакі-от патолого-портретування політчиновництва варто проводити регулярно і в якомога більшому від центра радіусі. Щоби відкрито бачив люд реальну щільність параної на кожні 100 грамів мозкової маси політикуму.

Бо що, як не параноїдальні збурення й амбіції, є найпотужнішим пальним отаких-от воєн, що бруднять розвій України? Здається ніколи не скиснуть бойові топ-новини, що вже скіко часу гірчать на вустах громади. Під кінець року минулого, як не старалися кусатися отруйні парламентські терміти-депутати, канонада внутріпомаранчевої війни звучала все одно лункіше. І болючіше.

Новорічно-різдвяні свята, щоправда, цілковито затхнулися газом. Раша не могла не нагадати, хто головний (і справжній, а не піарний) війнотворець євразійського геополітичного простору. Час був якраз підходящий – подій негусто, народ розслабився, пах і дупу не пильнував. Та й привід убити відразу трьох зайців як не використати: гонорливу Україну потовкти-провчити-зганьбити, Європу налякати й присмирити, хто в євродомі енергетичний пахан – «четко и р-резко» показати. Й еРеФі, схоже, байдуже, що стала та перемога для неї воістину пірровою.
«Експерт: Росія боротиметься за українську ГТС і продовжить шантаж»
http://www.pravda.com.ua/news/2009/2/11/89426.htm

Але українські непримиренно воюючі сторони таки перебрали ініціативу в свої руки – канонада їхньої війни знов найгучніша. Гарант уперто гупає прем’єрку, а та товче гарантове «невідомо що» межи ніг. Причому, скочуються й справді до принизливого рівня на кшталт «Ой там, на товчку, на базарі» дві свахи в РНБО засідали…
«Ющенко: “Юлія Володимирівна, без ваших хабарів партнери до вас жопою повернуться”»
http://www.pravda.com.ua/news/2009/2/16/89687.htm

Щоправда, нині окреслилася нова тенденція – до розпорошеності, картатості воєнних дій і до збільшення числа «успішних» баталістів. Нестримнішає прагнення піаритися на дошкульних війнах у регіонелів (внутрішній розбрат яких от-от склепає тверда Ахметова рука), у Його Космічності (особливо, у поєдинку з гарантовим наБаложником), у інших партійок (й не лише в червонодупих), а ще (!) – підозрюється таке прагнення у найпотужнішої, загадкової сили – у тої, що НАРОДОМ зветься.

Громадський війновий тенденц озвучив пан Турчинов. Його інтригуючі одкровення щодо загадкових «воєнних дій», «масових заворушень» стали ледь не сенсаційними. «Першою реакцією певної частини населення на серйозні проблеми буде бажання вирішити їх незаконним чином. І ось на цьому етапі ми повинні поставити заслін”, – закликав перший віце-прем’єр.

«ТУРЧИНОВ: “МИ В УМОВАХ БЛИЗЬКОЇ ТРАГЕДІЇ І ВОЄННИХ ДІЙ”»
http://ua.pravda.com.ua/news/2009/2/9/89333.htm

«Луценко хоче збільшити внутрішні війська. Вони до бабусь не лізуть»
http://www.pravda.com.ua/news/2009/2/13/89633.htm

А заворушення таки можливі. Формальний привід завжди під рукою – криза. Насамперед, вже звичні для нас міні-«революції» (себто інспіровані, проплачені). Результатом яких ставатимуть рейдерські перемоги економічних чи політичних забарвлень. Он навіть червонодупі намагаються роздувати в регіонах течії протесту «Дістали» (чи «Дістаємо») з мрією реалізувати свій рожевий сон 15 останніх років – повернути жорстку «диктатуру пролетаріату». Зрештою, кандидатів накласти саме свою жорстку руку на країну не бракує – й донецьке «Я», й сумське «Ю», й залізне «БЮ» – через введення авторитарних прямих форм правління.

А список потенційних диригентів «народних заворушень» і в кілька сторінок не вкладеш. В т.ч. й зарубіжних – та ж вічно хтива «рука Москви» так і в’юниться…

Словом, кожен із учасників нинішніх воєн перебуває в очікуванні свого омріяного Годо. Не зовсім за Семюелем Беккетом, але все ж недалеко від театро-абсурдового. Прикрість у тім, що той «Годо» може виявитися нічийним. Аполітичним. Просто протестним. Без різниці – повстання «готів», чи «роботоботів», чи «голодний бунт» доведених до розпуки безробітьків. У будь-якому разі, сценарій подій може виявитися некерованим, небажаним ні для кого. Руйнівним для країни. Як прихід АнтиГодо.
Й тоді вже гірше стане всім.

Допоки не пізно – ховайся, піаролюбний політикуме! Від гріха подалі, від своїх остогидлих воєн. У роботу. В пахалово. Аби не видно і не чутно вас було із-за робочих столів. Аж до дійсного покращення життя, до перемоги над кризою. Отоді вже вилазьте на свої броньовики і піартеся.

А допоки – З-А-Т-К-Н-І-Т-Ь-С-Я!!!
Будь-ласка…

Жов 01

     Шугану сусідів ближніх, аби дальні затремтіли, та ще й добре протрясло щоб – вирішила Раша – і вперлася рогом на грузинській землі. Не грузинська вона тепер, а буф-ф-ферна. Прокладкова чи памперсна, гофроматеріал словом (гусеницями раша-танків згофрований ущерть).

     Мильний спектакль із нібито виведенням військ з грузинської території світову громадськість знудив не менше, аніж українців – гундосні ультиматуми колишніх соратників по демкоаліції.
    
     Як і українські політики, російський Двоголовий Індик довів – вірити його словам, запевненням, твердженням не можна в жодному разі. Віроломність, підступність та блюзнірство, як споконвічні родові плями варварської Московії, знову невідмивно в’їдаються в оновлені штандарти шовіністичної еРеФи.
    
     Коли Україна зі скрипом почала робити несміливі кроки з відновлення власної історії, Росію лютило, що в неї відбирають украдене й безповоротно присвоєне нею ще в минулі століття.  

     ««Протягом сотень років російських дітей у школі вчили, що “Киев – мать городов русских”. Батькам важко пояснити дітям, чому Київ знаходиться за кордоном і навіть не пов’язаний з Росією. Так само важко багатьом патріотично налаштованим росіянам прийняти той факт, що історія Росії починається в XIV столітті з варварського князівства Московського, а не з Києва, який на три сторіччя раніше при князі Ярославі Мудрому вже був столицею великої, економічно і культурно процвітаючої європейської країни»», – пише у статті в The Washington Times консультант з політики національної безпеки у Вашингтоні Віктор Басюк.
«Україна в НАТО помирить Росію і Захід?»
http://www.pravda.com.ua/news/2008/9/30/82025.htm

     І справді, відбери у Росії незаконно присвоєну нею багатющу спадщину Київської держави Русі – і її варварське єство стане голим-лисим на горбі. Тому й опирається вона, тому й не віддає ні «п’яді» раніше загарбаного, присвоєного, викраденого, стягненого «з чужого плеча» та начепіреного на свою «косую сажень».

     У грузинську територію Раша вгризлася – не відірвеш. А відривати ж від чужого треба! Тому й спрямували 22 країни світу своїх 300 спартанців – європейських миротворців до зраненої Грузії. Аби стежили за підступним крадієм, контролювали неконтрольовані самостійно дії раша-клептомана.

     «Миротворці Євросоюзу, які у середу починають свою місію в Грузії, не матимуть негайного доступу до буферних зон навколо Південної Осетії»
http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=737684
«На першому етапі спостерігачі ЄС працюватимуть на територіях, прилеглих до зон південноосетинского і абхазького конфліктів»
http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=737674

     А що Росія? Опирається, шкіриться і поспіхом наїжачується все новим і новим озброєнням.
«Уряд РФ додатково виділить на озброєння 80 млрд рублів»
http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=738015

     Ясна річ, рожевих планів ніхто не ліпить. Хоч і триста тих сучасних євроспартанців, але що вони зроблять? Не в тій вони силі, що пращури їхні, що славнії Спарти сини. Потовчуться-потовчуться – та й розійдуться. Пальчиками посваряться, міжнародними нормами подокоряють, на тотальне недопускання поображаються – та й по тому. Норми міжнародні для євроджентльменів писані. А відверті нахаби як плювали на них, так і плюватимуть – з масним перегаром. Газовим.
    
     Перманентна варварська епоха РФ ще тільки зайшла на новий висхідний виток. Ще наплачуться від тих витків – і світова громадськість, і сусіди сором’язливі, й сотні тисяч свідомих росіян. Біс.

Вер 19

     Не сталося, як мріялось! Увірвавшись зголоднілими на скандали й вигідну руйнацію до політичних терен, розбратці-депутатці головними ньюсмейкерами держави так і не стали. Куди їм угнатися за головними поєдинщиками, котрі на повнім ходу пруть до прірви?! Скубати їм по дрібницях, або ж приєднатися до генеральних воюючих сторін. Помогти тій чи іншій бомбанути посильніш. І попутно висмоктати й собі сцьось солоденьке.

     Дик, найсолодшим висмоктишем була б для них, звичайно ж, парламентська республіка. З матрьошкуватим президентом та зговірливо-догідливим прем’єром. Та й рулери з Расєї, як видно, теж про подібне «счастіє» тіко й мріють. Оскільки горбата нестабільність гарантованою для України була б навіки. А отже – керування іззовні завжди можна було б організовувати за першої ж ліпшої потреби.  

     Ну які рулери із депутатів? Хіба що камікадзеподібні. Не зможе (навіть гіпотетично) хоч будь-коли оте недолуге картате збіговисько тримати державне стерно. Не випливе Укркаравелла зі штормової зони, допоки її стерно обліплене буде отим гризливим, озлобленим комком на ймення Рада. А от під дисциплінарним кнутом – випливе. Навіть під двоязиким – Янеко-Юльним. Ать-два – голосувать, братва!

     Що найсокровенніше має дарувати лідер? Душу! Вести за собою, надихати, оптимізму, віри і світлої енергії додавати. Аби жити хотілося! І рук докласти праглося.

     Хто нам дарує таке щастя? Та ніхто!!! Хіба що Юлька час від часу неприроднім, роблено-дутим популізмо-оптимізмом обдаровує. Дик, і за це спасибі їй огроменне! Хоч хтось світлими барвами оперує.

     Ким у нас гарант нині підпрацьовує? Президент у нас – Головний Скиглій і Бурчун держави. Послухаєш його, «сердобольного» – удавитися хочеться. І те не так, і це погано, і тут злостивці, й там вороги. «Кранти» вже сьогодні… За таким лідером лише до комори плестися, де з бантини мотузок звивається, заплетений у тугу петельку.

     Лебедина пісня нині у гаранта (і єдиний порятунок на збереження рейтингу) – самопроголошена монополія на піклування про Україну. Усі промосковські, а я патріот! Руками Балоги–ЄЦ ланцюги багатокілометрового «єднання» вишиковуються. Хід непоганий – та недобровільний. Не знизу – згори той ланцюг!

     Однак, попри все, для «ходу у відчаї» придумано непогано, бо іншого такого моменту – підняти гаранто-рейтинг із 5 хоча б до 8 відсотків – навряд чи виждеться.

     А іззовні – рух іде… Американці виводять війська, росіянці – заводять. Життя вирує майже.
http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=730630
«Сполучені Штати Америки на початку 2009 року виведуть з Іраку майже 8 тисяч військовослужбовців – президент США Джордж Буш»
http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=730633
«Росія розмістить 7600 військових на базах в Абхазії і Південній Осетії»
«Врівноважується», як у сполучених ємкостях: скільки із одної вийшло, в іншу увійшло…

     Хоча для еРеФців, мабуть, «сумнувато» виглядає: пройшло вже майже півтора місяці як «Війнотворець №1» (Раша, Раша!) не веде ні з ким відкритої збройної війни. Застоялися вже «русскіє арли-воіни», нетерпляче гребуть копитами радную (і чужу) землю, ждучи подальшої Путінської відмашки. Російські економічна, інформаційна війни, від канонади яких закладає вуха усім сусідам, – не той драйв, якого Масквє хоцця!

     А сепаратистські регіони Грузії (Півд.Абхазія з Осетією), керовані громадянами Росії – колишніми ФСБ-шниками, а нині спів-лідерами самопроголошених територій, чекають на підтримку. І дочікуються.
http://ukrinform-korr.livejournal.com/171020.html
«ВР Крыма призывает украинский парламент признать независимость Абхазии и Южной Осетии»
http://ukrinform-korr.livejournal.com/144976.html
«Луганські депутати попросили ВР України визнати незалежність Південної Осетії та Абхазії»

     Ніби ж не дивно: про це заявляють потенційно сепаратистські (з огляду на склад більшості кримського парламенту та луганського «регламенту» – ПР + Вітренчани) регіони. Зверніть увагу, як підігріваються останнім часом «новини» у Криму. Топ-новини вже не кримсько-татарські (та карта не пляше, як треба Росії), а парт-регіонні й натале-вітренні. От за ким сила й майбутнє (не українське, звичайно ж).
http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=733835
«Заклик Верховної Ради Криму визнати незалежність сепаратистських регіонів Грузії посилює побоювання, що Росія може спробувати розіграти “грузинський сценарій” і в Україні – “Файненшл Таймс”»

     Так, не хоцця, до болю не хоцця – ні паралічламентської республіки, ні розламентської.
Але ж: а світле де? А світлого – катма! Агов, де наш недремний Данко?
 

Вер 08

     Як часто катастрофічні речі стартують через невинні «дитячі пустощі»! А руйнація держави – через політичне мимоунітаззя.   

     Щодо трав’яних підпалів: кого не «забадали» випалені підлітками майже повсюдно чорні пустирища! Стількох туристичних (чи й просто прогулянкових) маршрутів ми позбулися через підпалювання «по приколу» вимученої спекою рослинності.

     Через «низові пожежі» вигорають унікальні природні парки, заповідники та й просто кльовий пленер. Повідомлення про там-сям-пожежища стали вже, як прогноз погоди – щоденними.

     Лозова на Харківщині – останній дебело показовий приклад. Почалося із сухої трави, закінчилося повальною евакуацією із зони ймовірного враження снарядами.
Але найочікуванішим (для підпалювачів…) стало оголошене Олександром Турчиновим урядове рішення про виведення з реєстру військових об’єктів (про ліквідацію тобто) Арсеналу №61 у Харківській області. І найважливіше – вивільнена таким – «випадковим» – чином огроменно-гектарна земелька перейде у власність місцевої громади – під дерибан.  

     Рішення ніби благе – з їдного боку. А з іншого – фатально недалекоглядне. Адже таким робом уряд, хай і опосередковано, але офіційно дав старт новій рейдерській схемі: треба земелька – підпали травичку (разом із військовими складами, які в ту травицю загорнені). Чирк сірничком – і ти сват міністру.

     Щодо політичних підпалів: знову впертість, гідна підліткової. Гарант зі зморщено-здутим рейтингом ніби затявся: хочу знову в президенти – і квит! Й ніщо інше не переважить інтереси бригади-секретаріади.  

     Рішення випалити пожухлу травицю-муравицю довкола демкоаліції також стає фатальним. Коаліційні «порохові склади» і так на перманентно-вибуховому нерві бринять, бо вже під стелю затарені балого-фугасами. Але мало того паліям, треба ще й п’яти складарям посмажити.  

     От і маємо артобстріли, логічні після перетину межі критичного розжарення. До того ж, такі обстріли, що доведеться може ще й президентську посаду евакуйовувати. В екзил?

     А то й справді, виходить вже друге спалення демократичної коаліції за одну палійську каденцію. Тільки-от перше ще не було, виявляється, фатальним.

     Новітнім геростратам слава не потрібна, її в них не бракує. Розжареним гнотом керує рука пихи, амбіцій, владної жадоби. Умаслюють той гніт меркантильна корисливість та прагнення урвати мету без огляду на сморід методів.

     Ну що ж, браття неЕфеські геростратенки, видать, ваш час знову настає. Може, виток історичної спіралі цьому сприяє… Так і законодавцями нової моди станете – взаємогеростратівської. От тільки з артемідоподібними храмами у нас і без підпалів – ве-е-е-ликущі проблеми!

    З іншого боку, давньогрецький Геростратько спалив був свого часу зовсім не «диво світу», а вже добряче підтоптане дерев’яне святилище. На вигорілому майдані якого збудували камінний храм.

     Тільки от хто нинішній храм муруватиме? Люди з камінними серцями? Чи ренесансери імперського казарм-філіалу?

     А ким там у нас Артеміда була?
     Богинею полювання? Зрештою, нинішній – із цезарським ім’ям – уосібниці потенційної храмової посвяти така аналогія майже пасує. 
     Багатогруда мати-годувальниця? Якщо палкі обіцянки – це їжа, то може мати місце і така місія нової Артеміди.
     Богиня дівочої чистоти і цнотливості? Навряд чи. Хіба що з образом «Орлеанської діви» ще хоч якось можна  змиритись…

     А храмове спасіння незалежної держави знову, як і раніше, як і древніше, доведеться ліпити з віри в ліпше, з оптимізму. Бо не фенікси ж ми. Смертні. На попелищі не розквітнемо.